fbpx

Вчинок невістки мене не те слово, здивував. Та ні, не збіднію я від тих 800 гривень, але я з Лесі ніколи не беру гроші, якщо принесу дітям тортик чи щось з речей, мину якісь шкарпетки. Приїхала, попила з Лесею чаю, невістка простягає мені гарно запакований меренговий рулет – не на любуватися! Беру я значить цю красу, а Леся мені і каже: – Мамо, з вас 800 гривень, вага тут 930 грам. Ласуйте з подругою на здоров’я! Я чесно вам скажу: дар мови на якусь мить втратила

Вчинок невістки мене не те слово, здивував. Та ні, не збіднію я від тих 800 гривень, але я з Лесі ніколи не беру гроші, якщо принесу дітям тортик чи щось з речей, мину якісь шкарпетки, тощо.

Моя невістка Леся – кондитер. Пекти стала під час другого декрету, з якого ще не вийшла. Але вона вже й надалі збирається займатися цією справою.

Невістка пробивна виявилася – знайшла собі кафе по місту, куди розвозить ранками свої вироби, постійні клієнти замовляють у неї торти і інші святкові ласощі.

Що тільки не пече невістка: різноманітні торти і тістечка, заварні тістечка, трубочки, макаруни, чизкейки, печиво. Але є в неї особливий десерт: меренговий рулет. Він дуже ніжний і смачний, а ще легкий, не калорійний, бо без цукру, і красиво виглядає.

Коли я заходжу до них в гості, звичайно, Леся завжди пригощає мене чимось смачним. Не завжди саме цим рулетом, бо вдома вона його зовсім не часто готує, а в основному на кафе свої і на продаж, але, повторюся, завжди чимось витонченим і апетитним.

Я теж не ходжу до сина, невістки й онуків з пустими руками. Солодощі, як ви розумієте, майже ніколи не купую, але фрукти, якісь не дорогі іграшки чи щось з речей – постійно. Я працюю і пенсію вже отримую, живу сама, тож можу собі дозволити трохи щось.

Ну а тепер до суті моєї історії і до події, яка сталася в минулі вихідні і я ще оговтатися не можу. У мене є однокласниця Таміла, з якою ми дуже дружили у школі, були найкращими подружками.

І досі, через багато років, ми підтримуємо зв’язок і нашу дружбу, хоча таміла вже понад 20 років мешкає в Італії. Та зараз є інтернет, тому спілкуванні не обмежене відстанями.

Минулого тижня таміла приїхала на місяць додому у відпустку, в нашому містечку живуть її літні батьки і інша рідня. Кожен її приїзд ми обов’язково зустрічаємося. Зараз оце вона приїхали вперше за три останні роки.

І я вирішила запросити подругу в гості і приємно здивувати смаколиком від Лесі, тим паче, що розповідала Тамілі, чим займається невістка.

І замовила я у лесі цей меренговий рулет на суботу, бо в цей день мала прийти Таміла на наші вечірні посиденьки під червоненьке і каву.

Словом, їду я маршруткою до невістки зранку, бо син в цей день чергував і не міг привезти мені десерт машиною.

Приїхала, попила з Лесею чаю, невістка простягає мені гарно запакований меренговий рулет – не на любуватися!

Беру я значить цю красу, а Леся мені і каже:

– Мамо, з вас 800 гривень, вага тут 930 грам. Ласуйте з подругою на здоров’я!

Я чесно вам скажу: дар мови на якусь мить втратила! ЇЇ це дружина мого сина, мати моїх онуків!

Я навіть не уявляю, як я змінилася в лиці. Але попросила в неї номер картки і перерахувала гроші. Ось так. Таке до мене відношення і повага.

Вчинок невістки мене не те слово, здивував. Та ні, не збіднію я від тих 800 гривень, але я з Лесі ніколи не беру гроші, якщо принесу дітям тортик чи щось з речей, мину якісь шкарпетки, тощо.

Тому я вважаю, що Леся вчинила абсолютно не правильно. Тепер навіть не, поскаржитися сину чи ні, і як тепер будувати надалі стосунки з невісткою.

Всім дякую за увагу і допомогу порадами і думками.

З повагою, Олена К., м. Чернівці

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page