Нещодавно заходила в гості до подруги і в черговий раз серйозно замислилась. Вона одружена вже майже 10 років, прекрасна сім’я, чудові діти і зовсім лінивий чоловік.
Сама подруга пристойно заробляє, стежить за дітьми, займається їх розвитком, водить на різні гуртки та секції. Вдома завжди тепло та затишно, завжди чисто та приготовлена вечеря. Зовні просто красуня, стежить за собою, ходить до зали, не забуває розвиватися та розумово, багато читає і з нею завжди є про що поговорити.
І ось поряд її чоловік. Працює в офісі, до 6 вечора, далі приходить додому з дуже невдоволеним обличчям, тому що дуже втомився і завалюється на диван дивитись телевізор, а найчастіше ще й з баночкою пива.
Попросити його, звичайно ж, ні про що не можна, адже він втомився, тому з дітьми не займається і в побутовому плані повний нуль. І щоразу, бачучи це, я запитую себе: «чим гарне таке життя?». Нещодавно вирішила запитати у цієї подруги.
Навіщо їй такий чоловік? На що вона відповіла, що дітям потрібен батько, що не п’є і що вже такий чоловік, ніж взагалі ніякого. І ось я задумалася, чому ж багато хто думає, що погано бути однією?
І в цьому конкретному випадку, хоча б чоловік нічого поганого не робить, хоч і толку від нього мало, а є ті, хто зловживають алкоголем. І є жінки, які роками це терплять, щоби не бути однією. Для мене це незрозуміло.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
