Весілля ми донечці Любаві вирішили справити видне, гроші збилали, свати також взяли грошову участь. Організацію я і донька взяли на себе. Вибрали найкращий у нашому місті ресторан, господарі якого – наші сусіди. Пошили сукню розкішну Любаві на замовлення.
Нарешті настав довгожданний день весілля. Урочисту частину у ресторані було призначено на шосту вечора, приїхали гості, в оновному наша рідні і збоку нареченого, друзі молодих і навіть дехто з наших сусідів.
Спочатку все було чудово. Наречені приїхали після РАЦСу, гості зібралися, всі розсілися по своїх місцях. Почали говорити тости, їсти. Все як, як зазвичай на будь-якому весіллі. Але потім почалися дива.
Коли вже почався бенкет, я раптом помітила, що закуски і страви на столі, не ті, які ми замовляли, а інакші!
Сорти ковбаси зовсім інші, і сир не той, і маслини дрібні, а не добірні, які ми замовляли. Рибу подали взагалі крихітними порціями, не одразу всі зрозуміли, що це риба. З м’ясом сталася така ж історія.
Більш того, напої на столі стояли зовсім інші. Тобто ми замовляли однієї марки, а подали інше!
Та псувати Любаві головне свято її життя я не захотіла. Разом з чоловіком ми вирішили відкласти розмову на завтра. Та я тихенько попросила племінника під виглядом фото на згадку, сфотографувати
все, що лежить на столі:
– Ростику, сфотографуй!
Ростик усе зробив. Свято закінчилося, усі задоволені гості спокійно розійшлися. А вранці ми прийшли до сусіда Віктора, хазяїна ресторану, та попросили показати, скільки коштували всі ті страви та напої, що ми та наші гості вчора їли за столом. Віті довелося все наново підрахувати. І виявилося, що він безсовісно
надув нас майже на половину сплаченої суми!
Ми з чоловіком висловили Віктору своє невдоволення, сказали, що звернемося навіть до суду. Віктор почав просити, мовляв, давайте вирішимо по-сусідськи миром. Ми ж разом стільки років поруч живемо! Ну, треба ж йому розкрутитися, мовляв, податки великі. а ресторан ще новий зовсім, а часи зараз он які складні.
А потім зайшла тітка Дуся із сусіднього будинку. І не знаючи, про що суперечка, спокійнісінько попросила гроші за торт, який вона спекла молодим. Те, що тітка Дуся пече торти, всі знали. Вона чудово робить торти, це чиста правда. І той, що був на весіллі, всім сподобався і на смак, і на вигляд.
Але ж Вітька, коли брав замовлення, запевняв, що торт зробить якийсь там суперй-кондитер і узяв з нас фантастичну суму! Вона майже втроє перевищувала ту, що назвала тітка Дуся.
Ну буду довго розповідати і вдаватися у деталі, але зрештою Віктор усе нам повернув. Звичайно, у нас осад залишився неабиякий. Наші рідні і друзі по-різному сприйняли те, що сталося. Були ті, що
вважали нас з чоловіком правими. Але, уявіть, знайшлися і такі, що заступалися за Віктора і виправдовували його! Віктор сам мінімально прокоментував свій конфуз. У результаті всі вдавали, що нічого наче й не було.
Отака вона допомога – по-сусідськи, як виявилося. Буде одружуватися син, оберемо інший заклад для бенкету, це я точно розумію.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
