fbpx

Весілля не за горами, і я просто розлючена. Мені здається, Василина псує собі життя, але говорити з нею марно. Таке враження, що кожен з нас розмовляє різною мовою. Майбутній зять її ровесник і мені було дуже цікаво, що говорять його батьки про весілля. Я тільки нещодавно познайомилася з ними. Як тільки я їх побачила, я зрозуміла, що ми не порозуміємось

Я дуже переживаю за доньку, яка вирішила вийти заміж у двадцятирічному віці. Але я нічого не можу з цим вдіяти.

У моєї 20-річної Василини є більше можливостей, ніж вийти заміж у свої двадцять і одразу стати мамою. З моменту заручин моєї дочки я у повному розпачі.

Я люблю свою дочку Василинку і захоплююся тим, яка вона розумна на свій вік. У її віці я була геть іншою, що і призвело до того, що відразу ж після випускного я зрозуміла, що чекаю дитину.

Василинка вступила до омріяного університету і два роки відповідально зустрічалася зі своїм хлопцем. Я пишалася нею, поки вона не повідомила мені цю новину.

– Роман попросив моєї руки, мамо! Весілля буде ближче осені, – показала вона мені каблучку, що виблискувала на пальці, і її очі просто сяяли від радості.

Я не могла промовити й слова, я не була до цього готова.

– Почекай, ти серйозно. Ви ще діти, це дуже рано, – обережно почала говорити я, коли трохи прийшла в себе.

Моя донька відразу ж сказала мені, що сьогодні інший час.

Але ж останнім часом навпаки сім’ю всі відсунули на останнє місце. Зараз молодь цінує те, що має – свободу!

– Я закохана, більше нікого не хочу. Я буду молодою нареченою, не першою і не останньою, – заявила вона.

– Але всі подумають, що ти при надії, – почала говорити я. Василина відповіла, що їй байдуже на думку чужих людей.

Коли я заперечила, що вона ще не насолодилася своєю свободою, вона лише фиркнула.

Я не розуміла, чому вона не вчиться на моїх помилках. Я рано почала доросле життя. Чому Василина стає на одні і ті ж граблі? Чому моє життя її нічого не вчить?

Я поскаржилася всім своїм подругам, і вони зі мною погоджуються. Усі ми знаємо, як змінюється та дорослішає людина у двадцять-тридцять років. Ми пам’ятаємо, як до сорока ти усвідомлюєш, що молодість – це пастка і ти не насолоджувався життям. Як сильно ми були закохані в наші перші кохання і як все несподівано склалося. Залишився лише ностальгічний спогад.

Василина на диво знайшла розуміння у своєї бабусі, моєї мами. Вона вважає, що молодь не повинна озиратися на те, чим живуть їх батьки. Так було колись і користі з цього мало.

– Нехай живе своїм життям, головне, щоб вона була щаслива. Люди судять по собі, але це все-таки її життя, – сказала мені моя мама прямо перед дочкою.

Весілля не за горами, і я просто розлючена. Мені здається, Василина псує собі життя, але говорити з нею марно. Таке враження, що кожен з нас розмовляє різною мовою. Майбутній зять її ровесник і мені було дуже цікаво, що говорять його батьки про весілля. Я тільки нещодавно познайомилася з ними. Як тільки я їх побачила, я зрозуміла, що ми не порозуміємось.

Ми зустрілися в центрі міста і зайшли в невеличкий ресторанчик. Вони розповіли, що живуть в невеличкому селі. Як тільки син закінчив школу, вони покинули міське життя і втекли в село. Коли я запитала їх, що вони думають про весілля в такому віці, вони лише усміхнулися.

– Я з нетерпінням чекаю від дітей на статус “бабуся”, – захоплено вигукнула майбутня свекруха Василини. У мене таке враження, що все життя і освіта в тому числі Василини, коту під хвіст.

Моя дочка така розумна, але робить такий необдуманий вчинок…

Як її переконати, що шлюб в її віці, дуже погана ідея?

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page