Весілля – в розпалі. Молодий наречений (ой, вибачте, – вже чоловік) не зводив закоханих очей з прекрасної своєї обраниці Стефанії: ясний погляд, щаслива посмішка, ніжний рум’янець – ніхто не міг зрівнятися з нею в красі і юності.
Гості кричали «гірко!», вигукували побажання, а ось і подарунки почали дарувати. Багато гостей – багато подарунків. Всі не згадаєш. Але один з них ніколи не забути…
-Степане, Степане, – якась стара смикала нареченого за білосніжну сорочку своєю майже чорною рукою. Він, побачивши бабусю, навіть злякався від несподіванки, відсахнувся.
– Ви хто, бабусю?
– Майже вгадав, – засміялася старенька, – Я пра-прабабця твоя. Мене до тебе з подарунком моя пра-пра-пра-прабабця прислала. Вийдемо в парк, подарую.
Наречений полегшено зітхнув – звичайно ж, це черговий весільний сюрприз-розіграш. І артистку в театрі найняли яку гарну – від справжньої старої трьохсотрічної не відрізнити.
– Ходімо, бабусю, ой, вибачте, пра-прабабцю, я весь у вашому розпорядженні.
Коли в обличчя війнуло свіжістю зеленого літнього вечора, стара махнула в бік ресторану: «Тихо ти!» і музика помчала кудись у далечінь. Голоси стихли…
– Ну ось, – задоволено потерла гостя руки, – тепер нам ніхто не завадить.
Вона запустила руку в глибину якоїсь торбинки і витягла пожовклу фотографію.
– Ось тобі перша частина подарунка!
Наречений подивився на фотознімок. Вісім молодих чоловіків стояли пліч-о-пліч від краю до краю фотографії. Перед ними на стільці сиділа жінка – втомлена, виснажена, але вона посміхалася. Мабуть, це була їхня матінка.
– І до чого тут я? – наречений повернув знімок старій.
– Ти ні до чого, ти на ньому. На знімку цьому! Невже не помітив?
– Де?
– Ось, в центрі стоїш. Старший. А поруч – твої сім синів. Попереду наречена твоя сьогоднішня сидить. Її через двадцять років за твою маму приймати будуть. Так її життя зімнить.
– Але у нас не буде сімох хлопців! У нас будуть хлопчик і дівчинка, лише двійко. Ми так вирішили, бабо, не мели дурниці!
– Дурниці ти верзеш. Краще помовч та послухай. Ось, поруч з тобою, ваш первісток. Сіра, до речі, особистість. Ні талантів особливих за ним, ні краси великої. Але завдяки тому, що у нього буде шість молодших братів, виросте він надійним, відповідальним, працьовитим чоловіком. Кар’єри великої не зробить, але поважати і цінувати його на виробництві дуже будуть. Та й сім’ю він створить всім на заздрість хорошу. А якщо молодших братів у нього не буде, він виросте ледачим, непоказним, нікчемним чоловічком і просто зіп’ється, сидячи на вашій шиї все ваше життя.
А ось цей, примружений хитро, – це улюбленець дружини твоєї. Вона його і розпестить. Ох, і набідуєтеся ви з ним, поки виростите. Він і панком буде, і готом, і з дому тікати буде. На збори батьківські в його клас як на роботу будете ходити. Одного разу втече він з дому остаточно, поїде в столицю. Мати всі очі повиплаче за ним, а він пристане до вуличних художників, буде портрети перехожих малювати, щоб на хліб заробити. Його один майстер примітить і навчати почне. Довго чи швидко, але будуть його картини дуже дорого потім продаватися – такий талант йому Бог дасть. А потім він повернеться додому і храм ваш розпише повністю. Пишатися ним будете, коли він дорослим стане. А гонорари його братам на ноги піднятися допоможуть.
А ось цей – лисий – теж не подарунок. З дитинства зв’яжеться з поганою компанією. Підросте і почнеться: сів, вийшов, сів, вийшов…
А ось четвертий і п’ятий – близнюки. Не розлий вода будуть. З ними зітхнете з полегшенням. Вчитися будуть добре, спортом будуть займатися. Обидва з дитинства будуть мріяти в поліції служити. Та тільки на роботу їх туди не візьмуть, тому, що брат старший судимості має. Тому вони підуть вчитися обидва в архітектурний, там одружаться, додому повернуться – посади хороші займуть. Такі два котеджі-близнюки побудують, що люди приходитимуть милуватися будинками цими. А поруч і для вас будиночок збудують. А якщо вони не народяться, ви з дружиною будете доживати старість з вашим бідахою, що весь час за гратами. Довгою ж вам старість здасться!
А якщо цей кримінальник ваш не народиться, то близнюки поліцейськими стануть. Зроблять хорошу кар’єру, потім один з них зробить посадовий злочин, другий постарається його «виручити» і обидва під слідство потраплять. Не витримають ганьби. Не переживе твоя дружина таке – з розуму зійде…
Шостий син ваш – ось він на фото худенький – його брати під руки тримають, щоб здавалося, що він сам стоїть. А він цього не може і ніколи не міг. Він таким народиться. Ох, і тяжке у нього життя! Але, живучи таким життям, навчиться він молитися. І за себе, і за рідних, і за весь світ. Вимолить і тебе, і брата-кримінальника, і мене, і пра-пра… Всіх, одним словом. Не народите його – не бачити вам Царства Небесного як своїх вух.
Сьомого – цього, ясноокого – вам лікарі заборонять народжувати. Якщо вистачить у вас мужності, то народите найпрекраснішу дитини на планеті. Здорового і тілом, і душею.
Гратися він буде тільки з нездоровим братиком. Близнята один з одним спілкуються, старші брати з малюком тільки нудьгують, ось і буде він калічку вашого понад усе на світі любити. А коли побачить, як важко тому іноді доводиться, дасть він собі слово: «Виросту, стану лікарем і вилікую брата!»
Брата він не вилікує. Того не стане раніше, ніж меншенький ваш інститут закінчить. Але лікарем стане, та яким! Його чудотворцем називати будуть! Новонародженим і навіть не народженим дітям найскладніші операції робити буде! Тисячі життів врятує. А не народиться – то і їм не жити.
А ось тобі, милий хлопче, друга частина подарунка – маркер планування сім’ї. Викресли того, хто зайвий у твоїй родині.
– Ти що, бабцю, нікого я викреслювати не буду!
– Тоді йди, покажи фотокартку свїй молодій красивій нареченій. Дивися, з весілля втече! – зареготала стара і розсипалася сірим попелом…
Весілля було в розпалі. Молодий наречений не зводив закоханих очей з прекрасної своєї обраниці: ясний погляд, щаслива посмішка, ніжний рум’янець – ніхто не міг зрівнятися з нею в красі і юності.
Він милувався мовчки, а сам думав: «Дівчинко моя, я ніколи, ніколи в житті тебе не ображу! Я завжди буду тобі допомагати. Ти тільки будь зі мною, нехай народяться всі наші дітки. Я все зроблю, щоб тобі було добре зі мною. Навіть якщо щастя важке буде. Ти для мене завжди – наймолодша і красива будеш. У нас і наших дітей прекрасна доля! Головне – не зламати її, все витримати. Я буду все життя оберігати тебе, адже я люблю тебе! Прости мене, але я не покажу тобі цей знімок. Принаймні зараз”.
Гості кричали «гірко!», вигукували побажання, дарували подарунки. Багато гостей – багато подарунків. Всі не згадаєш. Але один з них ніколи не забути…
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
