Від іграшрк, які передавала свекруха для онучки мене вже нудило. Ну не грається наша Настя цим непотребом. Але як я не намагалася їй це пояснити, все марно. Але я таки знайшла спосіб провчити маму чоловіка. І відразу наголошу, все відбулось без слів і образ.
Якось мій чоловік допомагав своїм батькам з ремонтом у їхньому будинку. Це тривало десь два тижні. І щоразу, коли Вадим повертався додому, він не приходив із порожніми руками.
Мене це почало дуже дратувати. Коли я одного разу чітко сказала свекрусі, що краще купувати донечці альбоми, фарби чи книжки замість купи іграшок, вона таки привезла нам фарби та пензлики, але на додачу до них привезла ще й: машинки, пластикові фігурки та конструктори.
Але я знайшла вихід із ситуації. Хочу поділитися з вами, як я змогла вирішити це неприємне питання з родичами чоловіка, майже не промовивши ані слова. Можливо, моя ідея комусь знадобиться.
Ми з Вадимом зараз мешкаємо у невеликій орендованій двокімнатній квартирі у місті. Власну оселю ми вже придбали в житловому комплексі, але будинок ще добудовується. Вадим працює інженером, а я доглядаю нашу чотирирічну донечку Настю.
Наша Настя не надто захоплюється звичайними іграшками. Їй набагато цікавіше піти в кімнату, де стоять наші книжкові полиці, і перекладати книги чи просто сортувати Вадимові інструменти в коморі.
Звісно, ми купуємо їй іграшки, але робимо це виважено. У Насті є кілька її улюблених ляльок, яких вона носить із собою і вдень, і навіть коли спить.
Проте, мої свекри, здається, цього не розуміють. Мої батьки спершу також несли онучці щось іграшкове, але я доволі швидко пояснила мамі, що цього непотрібного мотлоху вдома вже більш ніж достатньо.
Квартира невелика, і місця для всіх цих забав не так багато. Я не можу ж їх складати аж до стелі. Тоді навіть пройти коридором буде складно. Після мого пояснення наступного разу, як моя мама приїхала до нас, вона привезла дочці гарні нові книжки, а якщо їй здавалося, що цього мало, то вона давала Насті купюри, які ми використовували на різні дитячі розваги: ходили в ігрові центри, на каруселі, чи платили за уроки малювання, які донька відвідує вже понад рік.
З моїми батьками все налагодилося, а ось зі свекрухою порозумітися я ніяк не могла. І Вадим обережно натякав, і я намагалася пояснити все прямо. Але кожен її візит не обходився без цілого пакета нових іграшок.
Ось, як я вже згадувала, Вадим робив у них невеликий ремонт у вітальні. Це зайняло понад два тижні його вільного часу. І ось весь цей час Вадим повертався звідти з чимось новим для Насті.
Мене це вже дійсно почало сильно обурювати. Коли одного разу я вже досить рішуче сказала, щоб замість іграшок вона купувала дитині альбоми, фарби чи цікаві книги, то наступного разу свекруха привезла нам гарний набір акварельних фарб і кілька альбомів, але, на жаль, разом з цим там були ще: маленькі плюшеві ведмедики, багато фігурок тварин та кілька наборів конструктора.
За останні три роки у нас накопичилася просто величезна кількість непотрібних іграшок. Вони займали місце, а Настя ними не гралася.
І ось, власне, як я змогла впоратися з цією ситуацією.
Я вже досить давно підписана на одну місцеву групу в соціальній мережі, де батьки часто діляться різними порадами, а також там можна обміняти або продати різні дитячі речі, зокрема й іграшки.
Спершу я додала до цієї групи свою свекруху Ольгу. А вже через тиждень я сама стала там дуже активною користувачкою.
Майже щодня я виставляла на продаж або для обміну дві-три іграшки і підписувала оголошення: Віддам у добрі руки, чи Обміняю на пачку вологих серветок. Або ж просто: Продам за символічну ціну.
За якихось два місяці я не тільки звільнила нашу квартиру від цілої купи непотрібних іграшок, а й змогла відучити свекруху від цієї її дивної звички — постійно приносити дитині нові іграшки. Тепер Ольга привозить Насті свіжі фрукти, а до того ж дає їй гроші — на розвиток.
Я вважаю, що це справжній успіх. Іноді найкращі рішення приходять до нас, коли ми перестаємо сперечатися і починаємо діяти. Вона бачила, що ми їх позбуваємося, і, мабуть, відчула, що її подарунки не цінуються, або ж просто зрозуміла, що нам дійсно немає куди їх складати.
— Мамо, — сказав Вадим якось за вечерею, — бачив, Настя сьогодні гралася новими фарбами?
— Так, — відповіла Ольга. — Вони ж такі гарні. А що ви робите з тими старими іграшками? Я бачила, ти щось виставляла в інтернеті.
— О, то це я їх виставляла, — усміхнулася я. — Настя, як ти знаєш, не дуже ними грається, а в нас місця не вистачає. Я вирішила віддати їх тим, кому вони потрібніші. Дітки з радістю забирають, і нам легше.
— Зрозуміло, — трохи засмучено промовила Ольга. — Я, мабуть, і справді, купувала забагато.
— Та не хвилюйся, мамо, — заспокоїв її Вадим. — Ти ж хотіла зробити приємно. Просто зараз Настя більше цікавиться малюванням і книгами.
— То, може, краще я наступного разу куплю їй нову енциклопедію? — запитала вона вже з більшим ентузіазмом.
— Це була б чудова ідея, — підтримала я.
І з того часу ситуація змінилася кардинально. Свекруха почала питати, що саме потрібно Насті для її розвиваючих занять, або просто давала нам купюри, щоб ми самі купили те, що вважаємо за потрібне. Жодних більше плюшевих звірів чи пластикових машинок, що припадають пилом у кутку.
Це була справді маленька перемога, досягнута хитрістю і без жодних конфліктів. Я дуже ціную гарні стосунки з родичами Вадима, і для мене було важливо не образити їх, але й вирішити проблему, яка накопичувалася роками. Звісно, на початку, коли вона привезла черговий пакет іграшок, я трохи розізлилася, але Вадим мене заспокоїв.
— Кохана, — сказав він тоді, — не злися. Вона це робить від щирого серця, вона хоче бачити радість в очах онучки.
— Я розумію, Вадиме, але подивися навколо, — показала я на велику картонну коробку в кутку. — Нам вже немає куди їх дівати. А найголовніше — Настя ними не грається. Вона краще візьме твій старий мобільний телефон і буде натискати кнопки.
— Давай я ще раз поговорю з нею? — запропонував чоловік.
— Ти вже говорив, і я говорила. Натяки не діють. Прямі вказівки вона ігнорує, — я зітхнула. — Треба щось придумати, але так, щоб не образити.
І ось тоді мені спала на думку ідея з групою в соціальній мережі. Я подумала, що візуальна демонстрація того, що ми одразу ж віддаємо її подарунки, може бути набагато ефективнішою за будь-які слова. І це спрацювало на всі сто.
Мамочки, беріть собі на замітку цей спосіб. Мені він допоміг зберегти нерви, порядок у квартирі та гарні стосунки з родичами.
А як ви вирішуєте схожі проблеми зі своїми свекрами чи батьками, коли вони дарують дітям речі, які вам не потрібні чи на які немає місця?
