fbpx

Від моєї прабабусі Ніни залишилася двокімнатна квартира у хрущовці. Спадкоємці – троє людей: моя бабуся, мій батько і моя тітка Оля. рідна сестра батька. У цей час у моєї старшої двоюрідної сестри , дочки тітки Олі, знайшли  серйозну проблему, йшлося про збереження життя. Без жодних заперечень з боку батька й бабусі квартиру продали. Я вже 2 роки як чесно працюю, чесно живу за рахунок батьків, а зарплату всю віддаю старшій сестрі на оплату нової квартири, без будь-яких домовленостей про повернення або відсотки

Тут так багато пишуть про те, як родичі перетворюються на зграю голодних собак, яким кинули одну кістку. Не знаю, як так стається чи можливо справа у вихованні?

Коли полинула у кращий світ моя прабабуся Ніна Степанівна, від неї залишилася двокімнатна квартира у хрущовці.

Спадкоємці – троє людей: моя бабуся, мій батько і моя тітка Оля. рідна сестра батька. У цей час у моєї старшої двоюрідної сестри , дочки тітки Олі, знайшли  серйозну проблему, йшлося про збереження життя. Без жодних заперечень з боку батька та бабусі квартиру продали, і гроші пішли для сестри.

Залишок грошей віддали моєму тату, щоб він покрив частину позички за квартиру. Справа була у 90-х, грошей ні в кого не було, та й зараз на мерседесах не їздимо.

Мені та моїм батькам прищепили в дитинстві, що просто треба бути правдивим,  шляхетним, справедливим, розумним, чесним, сильним, добрим -тільки і всього.

У 2005 році я вже 2 роки як чесно працюю, чесно живу за рахунок батьків, а зарплату всю без проблем віддаю старшій сестрі на оплату нової квартири, без будь-яких домовленостей про повернення або відсотки.

Вже як пішла і бабуся в 2018 році, продали її квартиру, частина грошей пішла на допомогу мені на ремонт квартири, бо взяли ми її з чоловіком на вторинному ринку, треба було замінити вікна, двері, шпалери тощо, а інша частина суми – на вступний внесок за квартиру моїй молодшій двоюрідній сестрі. Сам ремонт у нас на безоплатній основі робив чоловік старшої сестри: стіни, підлога, вся електрика, встановлення вікон, дверей.

Ніхто і ніколи не заперечував чи шкодував про зроблений вибір щодо так званих раптових грошей. Серед моїх родичів немає неблагополучних чи хитрих. Всі вони чесно працювали, чесно вижили в 90-х, так само живуть і зараз. У кожного є постійна робота, старше покоління має садочки, дачі, плодами яких ми харчуємося щозиму.

Я ні краплі не сумніваюся, що якщо знадобиться матеріальна допомога на серйозну справу, то на родичів можна розраховувати. Сподіваюся, вони про мене такої ж думки.

Старша двоюрідна сестра завдяки тій грошовій допомозі вижила, стала матір’ю трьох дітей, у неї два хлопчики та старша дівчинка, і підготувала доньку до випуску із золотою медаллю.

Отже. Не знаю. як  там у інших. А я, виховуючи своїх синів, слідуватиму тому ж принципу. Навіть якщо в тебе мало нажитого добра, допомога рідним і дорогим людям – це означає поділитись останнім. Найбагатша людина  – та, яка має таку опору і підтримку у вигляді люблячих і адекватних родичів.

Всім добра і гарних родинних свят!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page