Тут так багато пишуть про те, як родичі перетворюються на зграю голодних собак, яким кинули одну кістку. Не знаю, як так стається чи можливо справа у вихованні?
Коли полинула у кращий світ моя прабабуся Ніна Степанівна, від неї залишилася двокімнатна квартира у хрущовці.
Спадкоємці – троє людей: моя бабуся, мій батько і моя тітка Оля. рідна сестра батька. У цей час у моєї старшої двоюрідної сестри , дочки тітки Олі, знайшли серйозну проблему, йшлося про збереження життя. Без жодних заперечень з боку батька та бабусі квартиру продали, і гроші пішли для сестри.
Залишок грошей віддали моєму тату, щоб він покрив частину позички за квартиру. Справа була у 90-х, грошей ні в кого не було, та й зараз на мерседесах не їздимо.
Мені та моїм батькам прищепили в дитинстві, що просто треба бути правдивим, шляхетним, справедливим, розумним, чесним, сильним, добрим -тільки і всього.
У 2005 році я вже 2 роки як чесно працюю, чесно живу за рахунок батьків, а зарплату всю без проблем віддаю старшій сестрі на оплату нової квартири, без будь-яких домовленостей про повернення або відсотки.
Вже як пішла і бабуся в 2018 році, продали її квартиру, частина грошей пішла на допомогу мені на ремонт квартири, бо взяли ми її з чоловіком на вторинному ринку, треба було замінити вікна, двері, шпалери тощо, а інша частина суми – на вступний внесок за квартиру моїй молодшій двоюрідній сестрі. Сам ремонт у нас на безоплатній основі робив чоловік старшої сестри: стіни, підлога, вся електрика, встановлення вікон, дверей.
Ніхто і ніколи не заперечував чи шкодував про зроблений вибір щодо так званих раптових грошей. Серед моїх родичів немає неблагополучних чи хитрих. Всі вони чесно працювали, чесно вижили в 90-х, так само живуть і зараз. У кожного є постійна робота, старше покоління має садочки, дачі, плодами яких ми харчуємося щозиму.
Я ні краплі не сумніваюся, що якщо знадобиться матеріальна допомога на серйозну справу, то на родичів можна розраховувати. Сподіваюся, вони про мене такої ж думки.
Старша двоюрідна сестра завдяки тій грошовій допомозі вижила, стала матір’ю трьох дітей, у неї два хлопчики та старша дівчинка, і підготувала доньку до випуску із золотою медаллю.
Отже. Не знаю. як там у інших. А я, виховуючи своїх синів, слідуватиму тому ж принципу. Навіть якщо в тебе мало нажитого добра, допомога рідним і дорогим людям – це означає поділитись останнім. Найбагатша людина – та, яка має таку опору і підтримку у вигляді люблячих і адекватних родичів.
Всім добра і гарних родинних свят!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.