Мені було шість років. Я дуже добре запам’ятала цей вік, тому що за рік до школи зі мною трапилася дивна історія. Це сталося у бабусі в хаті. Мені було час лягати спати, але спати я не хотіла і знайшла для цього привід – попити води.
Пішла на кухню, поставила склянку на стіл і підійшла до підвіконня, на якому стояв графин з водою. У відображенні вікна я побачила, що позаду мене прямо у повітрі проплив сірий клубок. Він був великий і схожий на один з тих клубків пряжі, яких багато було у бабусі, тільки разів у 10 більший.
Від несподіванки я голосно закричала і озирнулася. Клубка не було. А ще я розлила воду з графина. Прийшла бабуся і зробила мені наганяй за розхлюпану воду. В історію з клубком вона не повірила і сказала, що це я казна-яку погань вигадую – аби спати не лягати. Того вечора я боялася заснути…
Пройшло дуже багато часу. Зараз вже в мене є діти. І сьогодні історія повторилася. Тільки спершу я відчула шкірою, що позаду мене хтось є. Я знову стояла на кухні. Але цього разу чистила овочі. Я підняла очі, і в відображенні дзеркала побачила клубок.
Він був чимось схожий на той, який бачила в дитинстві, але цей був інший – начебто три клубка різних розмірів були переплетені разом.
Непередати це відчуття. Це не страх і не холод. Все моє тіло було вкрите мурашками.
Я повернулася – і знову нічого. Хоча я точно бачила, як клубок проплив позаду мене.
У кого було щось подібне? Сестра сказала, що я накручую себе. Але це не те…
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
