З чоловіком коли ми побрались, то дуже мріяли про велику і дружню сім’ю. Жити я пішла до чоловіка з його батьками, чудовими людьми, які завжди були нашою підтримкою і опорою.
Згодом ми з чоловіком збудували величезний будинок, коли ми переселялись в нього жити, я вже була при надії другою дитиною.
Хрещений батько мого чоловіка на той час був військовим і проживав у Німеччині. Коли народилась у нас третя донечка, хрещений чоловіку подарував автівку.
Ми майже одні хто мав в селі авто. Навіть були такі моменти, що мій чоловік возив чи не кожну породіллю з нашого села на в клініку.
Відтак у нас була сім’я, про яку ми мріяли, де зростали троє чудових діток, а це два синочки і донечка. Своїх дітей ми дуже любили і любимо, вони виросли працьовитими і досить самодостатніми людьми.
Старший син став лікарем, середущий працює на залізниці машиністом, а дочка у нас кутюр’є. У всіх наших дітей свої сім’ї і вже кожен порадував нас внуками.
З нами залишився жити середущий син. Привів нам невістку. Не можу похвалитись, що ця дівчина достойна нашої сім’ї.
Народила вона нам одного внука, та його вихованням майже не займається. В цієї особи одні гульки в голові. Весь час вона би кудись мандрувала.
Одягу понакупляла, що шафи тріщать. І це все при тому, що сама вона ніде не працює. Звісно що спочатку я мовчала, не хотіла втручатись, щоб не бути поганою свекрухою.
Про те мій син бачу, сам не може собі з нею ради дати. Він у нас привчений до інших сімейних цінностей, а в невістки видно що інше виховання.
До свахи дзвонити то марна справа, та справжня мама своєї дочки. Крім “чорних словечок” я від неї нічого толкового так і не почула.
Вчора, коли з пошти повернулась додому, то застала таку картину, як моя невістка в саді під яблунею – “димить”.
Це взагалі привело мене в подив. На мою думку, жінці таке робити, аж ніяк не личить. Навіть мій син на таке в магазинах й не дивиться. Скажу чесно, завжди мріяла бути для своїх невісток найкращою свекрухою, та ця невістка геть не достойна моєї поваги.
Господиня в домі вона ніяка, їсти приготувати толком не вміє, за дитиною особливо не слідкує.
Та чи взагалі моєму сину потрібна така жінка? І до чого призведе такий шлюб? В моїй голові закрадаються думки, чи не прогнати її геть з нашого дому, та тільки сина дуже шкода.
Так що ж мені робити? Та як перевиховати невістку? І чи можливо взагалі з неї зробити людину?
Поки не знаю як. Тому буду вдячна за буть-яку вашу пораду.
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
