fbpx
життєві історії
Від першого шлюбу у мне двоє діточок. Коли я зустріла Мирослава, думала, що це людина, подарована мені Богом. Щоб нам було краще, я залишила своїх дітей на батьків в селі, а сама переїхала з ним в місто на орендовану квартиру, близько якої ми і працювали. Коли ми вперше приїхали до батьків Мирослава, деякі нюанси мене дивували, але я пропускала все крізь очі. Згодом я носила від нього дитинку, і мені “відкрилися очі”

Від першого шлюбу у мне двоє діточок. Коли я зустріла Мирослава, думала, що це людина, подарована мені Богом. Щоб нам було краще, я залишила своїх дітей на батьків в селі, а сама переїхала з ним в місто на орендовану квартиру, близько якої ми і працювали. Коли ми вперше приїхали до батьків Мирослава, деякі нюанси мене дивували, але я пропускала все крізь очі. Згодом я носила від нього дитинку, і мені “відкрилися очі”

Мені 32 роки. Чотири роки тому я зустріла Мирослава на роботі, зав’язалися відносини. Раніше була заміжня, маю від попереднього шлюбу двійко діточок. Як і кожна жінка, я хочу бути щасливою та коханою, тому зважилась зав’язати з ним стосунки.

Так ми й почали зустрічатися. Спершу все було, як у казці. Я думала, ось він, чоловік моєї мрії. І в стосунках, і в любовному плані він повністю мене влаштовував. А головне, говорив, що він не здатний на зраду. А я і повірила.

Якось ми вирішили разом поїхати до батьків Мирослава. Я, якщо чесно, дуже здивувалася побаченому. Вони з матір’ю і з зятем хильнули лишнього, і він почав матір свою “лупцювати”. Звичайно, для мене дивно було таке бачити, і я заступилася за неї, та він і до мене підскочив…

Але після всього вони далі продовжували святкувати і мати, за яку я заступилася, почала ображати мене. Сім’я була у них соціально небезпечною. Але все-таки я була закохана у Мирослава, тому не могла піти і завжди прощала.

Почали ми спільне життя. Діти з моїми батьками в селі. Ми орендували в місті квартиру удвох, влаштувалися на роботу. І я почала його сильно ревнувати. Поговоривши, ми вирішили, що я себе накручую, хоча очі ніколи не брешуть. Мирослав став частіше тримати в руках чарку, а після цього показувати свою “правоту” на мені, то просто їхав до батьків “веселитися”. Образи я переносила, для мене це здавалося нормою. Мирослав міг деякий час просто жити у батьків.

Через місяць-два він клявся у вічній любові, я його прощала. Начебто починали нормально жити, але “веселощі” з друзями не припинялися.

Я зрозуміла, що чекаю дитину. Працювала до кінця терміну. Коли була в пологовому будинку, він просто відключив телефон, і я залишилася одна в чужому місті. Батьки далеко. Не знала, що й робити. У день виписки з’явився “веселий”. В мене немає слів описати, що я тоді відчувала.

Перша його дитинка, а він так чинить. Я плакала дуже, не розуміла його вчинку. Приїжджаємо на орендовану квартиру, а там безлад… Я прибрала, і начебто почали жити.

Мирослава вистачило на 3 місяці. Після “веселощів” його звільнили з роботи, хто ж потерпить такого “роботягу” (крім мене).

Пішов влаштовуватися на роботу, там познайомився з жінкою, яка вела не нормальний спосіб життя, ще й старше за нього. Я все листування знайшла, ось тоді мій світ звалився.

Суперечки, і Мирослав знову втік до матері. І я одна залишилася з тримісячною дитиною на руках. Сусіди хороші люди, годували нас, допомагали. Говорили що він за людина, що кинув дружину з дитиною малесенькою.

Я ж прощала його і приймала назад. Дитині виповнилося 10 місяців, Мирослав так само вів “веселий” спосіб життя. Я вийшла на роботу, а він сидів дома, раз не міг забезпечити сам.

Так він почав зароблені мною гроші красти і “веселитися”. Це було останньою моє краплею.  Я його одягала, як принца, ні в чому не відмовляла, а він так зі мною вчинив.

Вранці, приїхавши з роботи, застала його сплячим, влаштувала “бучу”. Просто вирішила, що так більше не може тривати. І вигнала. Він поїхав. Я дуже довго плакала. Сама телефонувала, ревнувала. Чи ця любов у мене така? Зараз у батьків лежу і думаю, без мене він пропаде.

А що ви думаєте з цього приводу?

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page