Ми переїхали до бабусі, бо втратили хату в селі на Херсонщині.
За ці місяці життя з бабусею мама перетворилася на вічно сумну жінку, зів‘ялу рослину, яка нічому не радіє.
Думаю, з цих слів зрозуміло, яка людина живе з нами під одним дахом.
Мама просто не переносить бабусю, про моє ставлення краще промовчу. Вже втомилася бачити, як моя колись гарна і добра мама згасає на очах.
Всім її шкода, починаючи від колег, закінчуючи родичами, таку матір, як моя бабуся, нікому не побажаєш.
А піти поки не можемо, фінанси не дозволяють. Мама працює, але зарплата маленька, я в декреті, матуся-одиначка.
А бабуся, попри те, що нікому з інших чотирьох своїх дітей вона не потрібна, за будь-якої спроби спустити її на землю, вказує нам на двері, даючи зрозуміти, що ми для неї ніхто і опинимося на вулиці, як кошенята, будь-якої миті.
Можливо, дасте якісь поради щодо нашої ситуації, буду вдячна.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com
