fbpx
життєві історії
Відчуваю, що головною ціллю нового року, що настав, стане для мене приборкання свекрухи, її утихомирення, бо це вже переходить всі кордони. Вчора за столом я цілий вечір слухала обурення Ніни Максимівни. До цього я готувала, збирала їй обід у вимиті контейнери. Меблі досі купити не можемо, свекрусі нову кухню замовили

Відчуваю, що головною ціллю нового року, що настав, стане для мене приборкання свекрухи, її утихомирення, бо це вже переходить всі кордони. Ніна Максимівна ніяк не зрозуміє, що ми окрема сім’я! Ми їй нічим не зобов’язані, зрештою!

Вчора за столом я цілий вечір слухала обурення мами мого чоловіка і намагалася від них абстрагуватися. А до цього я готувала, збирала їй обід у вимиті контейнери, нарізала хліб і ретельно все пакувала, щоб знову не слухати зауваження.

Справа в тому, що на старості років свекруха залізла нам на шию і радіє своєму вигідному становищу.

Вона завжди щось вимагає. Якщо хтось наважився проігнорувати її прохання, починаються маніпуляції. То в неї голова болить, то ще щось ось-ось станеться. Мало того, нам ще й забезпечувати її доводиться, а запити у мама Славіка ще ті.

Ось днями свекруха вирішила, що їй потрібно на курорт – такий бажає подарунок на Новий рік. Сусідка повернулася із санаторію, а вона чомусь повинна вдома сидіти? Із цього приводу вона навіть викликала Славу з роботи. Мати налякала його, що дуже кепсько почувається, почала прощення просити і прощатися, наче на небеса зібралася.

Чоловік знав, як його мама любить вистави влаштовувати, але цього разу злякався і примчав. Як же він здивувався, побачивши маму в бадьорому дусі та гарному настрої. Коли вона помітила сина, одразу плюхнулася в крісло, взялася за голову і почала спостерігати за реакцією сина.

Він просто мовчав, бо зрозумів, що це чергова вистава. Ніна Максимівна почала розповідати синові про той курорт в Карпатах, мовляв, як там добре лікують та людей на ноги ставлять. Чоловік спробував пояснити матері, що він зараз грошей не має. Але вона і чути не хотіла про іпотеку, онука-першокласника, наш ремонт та інші турботи сина.

Закінчилась розмова приїздом швидкої. Мене відразу викликали для того, щоб доглядати свекруху і виконувати її забаганки. Славік почував себе винним і пообіцяв купити мамі путівку.

У мене просто не було слів. Так триває вже десять років. Ми жили не для себе, а все для свекрухи. Самі жодного разу на морі не були, зате свекруха купалася в розкоші та достатку.

Два роки тому ми ледве наскребли на іпотеку. Меблі досі купити не можемо, зате свекрусі нову кухню замовили. Цього року син до першого класу пішов, а грошей ні на що немає.

Живемо по вуха у боргах та кредитах. Зарплати у нас середні, зараз, як і у багатьох, менші стали. Ми могли б добре жити, якби свекруха на хвості не сиділа. Мамі Слави завжди щось треба, і її бажання не обмовляються.

Вчора вона сиділа бадьора за нашм столом, наминала мої страви і висловлювала купу претензій, що ми їй мало допомагаємо. А напередодні вона волала на весь коридор, що має за графіком обід, а невістки все немає.

Як мені бути? Як утихомирити Ніну Максимівну? Бо я вже їду дахом від того, на скільки її багато у нашому житті.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page