Артемко народився раніше терміну, кволий, хворобливий. Ще під час очікування надходили тривожні сигнали: Наталя слабо відчувала рухи і поштовхи дитини, кілька разів лежала на збереженні. Але в цілому анілізи показували, що все в межах норми.
Все – та не все… Коли Артемкові виповнилося місяців 9-10, стало зрозуміло: щось не так. Не пішов вчасно, не заговорив… Почалися нескінченні обстеження, поїздки по лікарям, цілителям, клінікам… Але дитині ніщо не допомагало. Ні, фізично Артемко був наче й здоровий, а от розвиток – з розвитком все було сумно.
Спеціалісти розводили руками.
Скільки грошей на те все йшло, скільки фізичних і моральних зусиль…
Наталя всю себе присвятила дитині, всі ресурси, час – все кинула на вівтар самопожертви для синочка, якого, не дивлячись на вади, любила до без тями, жаліла, відчувала до нього всеохоплюючі жаль і ніжність. Любив маму і тата й Артемко, і, як умів, виказував їм свою любов, особливо матусі, яка не відходила від нього.
А от у відносинах Наталі з чоловіком Назаром почалися зміни, і – не на краще. Віддалилися, стомилися.
Наталя зовсім забула не тільки про те, що вона – жінка, яка повинна за собою стежити, доглядати, реалізувати себе в чомусь ще. Вона забула і про чоловіка, про те, що не тільки Артемкові, а й Назарові потрібна її увага…
Марія Степанівна, Наталина свекруха, бачила це все, довго мовчала, бо сама не знала, як правильно. Але недавно заглянула випадково до Назарового телефона, а там – переписка сина з іншою…
Вчора Марія не витримала і відкрито сказала невістці те, про що вже всі в родині, крім Наталі, давно думали як про порятунок, але не відважувалися сказати вголос:
– Віддай сина до того закладу, бо втратиш чоловіка, він не витримає, це гірко, але я правду кажу, – сказала Наталі свекруха. – А ви ще собі дитинку народите. Якщо любиш Назара – вирішуй, вибирай.
Жорстокі слова, як на таке зважитися Наталі?..
Проплакала всю ніч, добре, що Назар на чергуванні був.
Не уявляє собі Наталя, як так вчинити з Артемком?.. З її синочком? Він же їм довіряє!.. Але в той же час з ним все важче стає… І вона в глибині душі розуміє, що свекруха права, але… Треба з Назаром поговорити…
Вони вже так давно не розмовляли, так, щоб відкрито, довірливо… Наталя вже навіть не пам’ятає, коли таке в останнє було… Хіба і він, Назар, вважає, що краще так, як говорить його мати?.. Що тільки так – зрадивши Артемка – можна врятувати їх родину? І чи можна ще?
Що їй, Наталі, робити?..
Автор – Альона Мірошниченко
Спеціально для Ibilingua.com.
Передрук без згоди автора суворо заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
