fbpx

Відколи дочка подалася на заробітки, я виховувала свого онука одна. Так, Руслана переводила гроші, і ми нарешті перекрили всі борги по комуналці. Поки жив мій чоловік, ми купалися, як вареники в сметані і в один момент залишилися без нічого. Та якось ми викарабкалися. І ось тепер, коли все добре, онук каже мені перебиратися жити на дачу, яка не опалюється, бо він, бачте, одружився, і хоче в моїй квартирі жити лише з дружиною. Сьогодні все доповім дочці. Вона має знати правду, і повпливати на Василя

Відколи дочка подалася на заробітки, я виховувала свого онука одна. Так, Руслана переводила гроші, і ми нарешті перекрили всі борги по комуналці. Поки жив мій чоловік, ми купалися, як вареники в сметані і в один момент залишилися без нічого. Та якось ми викарабкалися.

І ось тепер, коли все добре, онук каже мені перебиратися жити на дачу, яка не опалюється, бо він, бачте, одружився, і хоче в моїй квартирі жити лише з дружиною. Сьогодні все доповім дочці. Вона має знати правду, і повпливати на Василя.

Сьогодні хочу з вами поділитись історією з мого життя.

Так склалось наше життя із чоловіком, що народили ми і виховали лише одну дитину, хоч і завжди мріяли про велику сім’ю.

Чоловік мій на той час був військовим і займав високий чин. Зарплатня у нього була висока, тому ми з донечкою ні в чому собі не відказували. Майже кожного літа їздили по курортах.

Коли наша Руслана, подорослішала, то чоловік запропонував її вивчитись на права, а згодом, на повноліття, і прикупив їй своє власне авто.

Біля нашої донечки завжди крутились парубки. Вона в нас дівчина видна, доглянута, тай з неабияким приданим. Завжди собі ч уявляла, що моя дочка вдало вийде заміж і буде мати гарне і безтурботне життя.

Так і сталось, після весілля молодята пішли жити окремо на свою квартиру. Невдовзі народився наш внучок Василько. Та коли моєму внуку виповнилось вісім, не стало мого чоловіка. Людини, яка була всім для нашої сім’ї.

Вже тоді ми почали розуміти, які ми безпорадні і беззахисні без нього. Через два роки і розпався шлюб Руслани.

Чоловік її знайшов собі інший “гаманець”, навіть наш Василько його не стримав.

Згодом ми продали і квартиру дочки, щоб хоч було на що жити. Внук дорослішав, дочка влаштувалась в пекарню, бо без практики її по спеціальності не брали на роботу.

Я на пенсії мало що могла собі дозволити, за комунальні в нас почала рости заборгованість. І тоді моя дочка взяла на себе відповідальність.

Прийняла моя Руслана рішення поїхати на заробітки в Італію. Вже через рік все нормувалось. Завдяки коштам які нам висилала дочка Руслана, ми з внуком розрахувались зі всіма боргами.

А потім і ремонти і нова мебель. Час тепер почав швидше бігти. Дочка не захотіла повертатись, адже не бачила більше тут перспективи.

Василь виріс, подорослішав, і вже цими вихідними привів дівчину на знайомство до мене.

А потім і гучне весілля, яке проспонсорувала моя дочка для єдиного сина.

Молодята не забажали жити зі мною, а пішли на орендовану квартиру.

Спочатку мені було образливо, самотньо. Та згодом я змирилась, діти часто приходили до мене поїсти, а я щаслива готувала їхні улюблені страви, адже знала, що дружина мого внука, взагалі не вміє готувати.

Якось при розмові Василь мені зізнався що вони замовляють їжу на доставку.

Я часто літом їжджу на дачу, яку ми з чоловіком збудували в селі, саджу собі трохи городини. Щоб мати свого трохи домашнього. Роблю там закрутки і на зиму везу це все до міста, щоб було чим внука годувати а тепер ще й і його дружину. Бо зимою на дачі холодно, чоловік так і не встиг провести там опалення.

Та заява на цьому тижні мого внука вивела мене з себе. Весільні гроші вони протринькали, так і нічого толкового за них не купили.

А тепер, щоб не платити за житло, вони хочуть переїхати до мене жити. Та я тільки рада би була, та невістка не хоче жити зі мною. Уявляєте, я їй заважатиму у власній оселі.

Внук мене чемно попросив переселитись на дачу. Де я маю замерзнути зимою… Сьогодні хочу зателефонувати дочці і попросити у неї, щоб захистила мене від власного сина.

А то те, що він задумав, до добра не приведе. Ніколи і не могла собі уявити, що мене така старість застане.

Чому молодь тепер така?

Чому лишень думають про свій комфорт? А про нас забувають коли їм добре. Та я тільки в нагоді для них би була, готувала б їсти, прибирала б.

Чому я стала на заваді до щастя свого внука і його дружини?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page