Вони жили на одній вулиці і навчалися в одній школі. Дві дівчини-подружки з косичками. У молодших класах грали на перервах в класики, на уроках допомагали один одному: Кіра давала списувати з математики, а Катя писала за Кіру твори.
У середніх класах хлопчики все більше стали звертати увагу на Кіру, а Катя залишалася в тіні. У старших класах Кіра вважалася першою красунею в школі, а Катя була поруч з нею, як вірний паж шкільної королеви.
Ні фігурою, ні зовнішність не западала Катя в серця хлопчиків. Кіра – фігуриста брюнетка з карими очима, а Катя зеленоока, злегка рудувата, худенька дівчинка, на вигляд підліток.
На дискотеці закохався в Кіру старшокласник Ігор – високий, симпатичний хлопець з сусідньої школи. Шістнадцятирічна красива дівчинка, немов прив’язала своїм поглядом Ігоря, на якого задивлялися всі дівчата.
Але як тільки він познайомився з Кірою, ні на кого більше і не дивився. Вечорами гуляли разом допізна, ходили в кіно, до друзів. Їх кожен день бачили разом, а після випускного Ігор став називати Кіру своєю нареченою.
Напевно, вони б одружилися, але Ігоря незабаром призвали в армію, і Кіра пообіцяла його дочекатися. Ігор писав їй листи, а вона завжди затримувала відповідь: Кіра ще в школі ненавиділа писати твори, а листи вона вважала таким же твором, в якому не знала, що написати.
А через півроку, коли Кіра познайомилася зі студентом-старшокурсником, і зовсім перестала відповідати Ігорю.
Одного разу вона принесла Каті більше непрочитаних листів від Ігоря і запропонувала:
– Хочеш листуватися? Бери! «Дарую» тобі свого нареченого разом з листами!
Каті завжди подобався Ігор, але вона і мріяти про нього боялася. І тільки з боку дивилася на щасливу пару. Тому спробувала напоумити подружку, щоб не розкидали таким хорошим і вірним хлопцем, як Ігор.
– Навіщо він мені? – усміхнулася Кіра. – Я скоро заміж вийду.
Листи продовжували приходити на адресу Кіри, а вона, не розкриваючи конверта, відносила їх Каті. І тоді Катя зважилася відповісти. Але не від свого імені, а від імені Кіри. Почерк у подружок був дуже схожим, не дарма Катя частенько за Кіру твори писала в школі.
Відповівши на один лист, Катя слідом написати другу від імені Кіри. І так захопилася листуванням, що вже сама питала листи у Кіри. І до кінця служби Ігоря не змогла зізнатися, що пише йому не Кіра, а вона – Катя, скромна, непомітна, яку Ігор брав завжди за товариша.
На пероні, де колись Ігоря проводжала в армію Кіра, тепер стояла і зустрічала відслужило хлопця Катя. Вона відразу ж зізналася, що листи він отримував від неї. Ігор не повірив і в той же вечір пішов до Каті. Але дівчина була на побаченні з іншим. Ігор стояв під вікнами допізна, а на сусідній лавці сиділа і чекала Ігоря, Катя.
Через тиждень Ігор зізнався Каті, що був з нею від злості і розпачу. А ще через місяць Катя зрозуміла, що чекаю на дитину. Батьки вже думали, що дочка залишиться матір’ю-одиначкою, але несподівано прийшли знайомитися батьки Ігоря, і незабаром була призначена дата весілля.
Ігор і не приховував, що не любить Катю і що одружився тільки заради дитини. Але, чесно сказати, хлопець лукавив. Катя змінилася після школи: тепер це була струнка, чарівна дівчина – хороша господиня і любляча дружина.
А після народження сина зникла її худорлявість і вона стала ще привабливішою. Коли вони йшли разом по вулиці, то на Катю задивлялися чоловіки.
Коли у Ігоря і Каті було двоє дітей, у Кіри було вже два невдалі шлюби, але вона залишається оптимісткою і вірить, що зустріне свого єдиного чоловіка.
Катя морально підтримує подругу, але ніколи і нікого не просить зателефонувати чоловіку, відправити смс-повідомлення або передати що-небудь на словах. Вона завжди все робить сама.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
