fbpx

Він буде віддавати зарплату мамі і гасити маминий кредит, а вона – утримувати сім’ю. Біжи, Олено, поки не одружилися, поки не пізно!

Олена і Андрій поїхали зі свого провінційного містечка. Вони лікарі, надійшли в ординатуру, живуть в гуртожитку від вузу, за яке платять всього копійки на місяць.

Працюють за фахом, по заробіток невеликий – поєднуючи роботу з навчанням багато не заробиш. Але на життя вистачає.

Олена хоче заміж. Тому що біле плаття, кільце і «всі подружки уже вийшли». А ще більше хоче видати заміж вся її рідня, особливо мама.

Тому що «вже 25», «як б не засиділася» і «раптом і кине». Ось така ідеологія.

Андрій цей настрій, звичайно, відчуває. А його мама так і зовсім загордилися – це ж вона зуміла привести на світ такий «ласий шматочок», на якому зійшовся клином білий світ Олени.

Мама купила квартиру – кредит на 5 років. Платити кредит буде Андрій. Чому Андрій? Тому що квартира призначена йому.

Тепер він завидний наречений – з квартирою. У цій квартирі зараз роблять ремонт, гроші на який дала мама Олени – мабуть, щоб справити хороше враження на майбутню рідню.

До речі, це спрацювало – Андрій зробив пропозицію. Чи треба говорити, що плаття і інші атрибути Олена купує самостійно…

Тепер нова фішка: мамі Андрія важко працювати, здоров’я підводить, а до пенсії ще п’ять років. А Андрій благородний, він відразу сказав мамі: «Звільняйся!».

Тепер він буде компенсувати мамі її втрачений заробіток (а це майже вся його зарплата). Залишку його заробітку не вистачить навіть для того, щоб погасити кредит. Але є ж Олена!

На її гроші вони будуть жити і платити кредит за квартиру мамі Андрія. Вони ж тепер сім’я (весілля через місяць). Чим ближче до весілля, тим холодніше ставлення Андрія.

Але Олена знає багато способів, як стати привабливішими для майже чоловіка, вона намагається.

Грошей на ремонт не вистачило, але мама Олени взяла кредит. Розсудливі люди розуміють, що в разі розлучення (а при такому ставленні він неминучий) Олені від квартири нічого не дістанеться.

А Олена з мамою готуються до весілля. Так і хочеться закричати: «Біжи, Олено, біжи! Біжи, поки не пізно!».

Але не може йтися, а якщо скажеш, то нарвешься на «заздриш просто», «вони не такі», і дружба нарізно.

А були б “не такі”, то купили б квартиру після весілля. Або хоча б оформили її на Андрія (так хоч щось довести можна). Але немає, підстрахувалися з усіх боків, використовують на всю котушку. Біжи, Олено, біжи!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.

You cannot copy content of this page