fbpx
життєві історії
Він не хотів нічого з’ясовувати. Просто сказав: “Навіщо ж ти брехала мені всі ці роки? Іди!” Марина відразу зрозуміла в чому справа і не стала сперечатися, щось пояснювати. Сталося те, чого вона найбільше боялася. Він якось дізнався правду. Вимкнула духовку, одяглася і мовчки пішла, закривши за собою двері

В житті всяке буває. Багато помиляються: іноді випадково, іноді по дурості. Кожен з нас прагне бути щасливим. Але все ж, чи варто брехати заради свого щастя?

Костянтин забрав карту своєї дружини з лікарні і поїхав в приватну клініку. На реєстратурі довелося розповісти всю правду, інакше просто так не хотіли віддавати карту.

Вони з дружиною разом вже три роки. Марині 27, Костянтину вже 30. Вони не стали робити пишне весілля, лише посиділи в кафе з парою трійкою друзів.

Тільки ось вона ніяк не хотіла познайомити його з батьками, посилаючись на те, що у них погані відносини. Також не хотіла завести дитину.

Через якийсь час Марина пройшла обстеження і з’ясувалося, що вона не може мати дітей.

Але він її дуже сильно любив, тому не хотів так швидко здаватися. Пропонував взяти прийомну дитину, але вона все одно відмовлялася. І ось недавно чоловік знайшов лікаря, який спеціалізується по жіночому, він то і попросив принести карту дружини.

Костянтин не став говорити своїй дружині, щоб та не хвилювалася, бо лікування вимагало великих грошей. Ось і вирішив зробити дружині сюрприз на новий рік.

Тільки ось він не очікував такого повороту. Лікар раптом сказав, що Марина абсолютно здорова і у неї вже є дитина – дівчинка – 5 років тому. Чоловік не міг в це повірити. Відчував себе приниженим і дурнем. Він стільки місяців гарував, щоб оплатити це лікування, а тут на тобі!

Коли він прийшов додому, Маринка була в гарному настрої, готувала святковий стіл, в цьому році вони збиралися зустрічати новий рік тільки вдвох. І була здивована побачивши його таким розчарованим і злим. Відразу ж почала задавати питання.

Костянтин не хотів нічого з’ясовувати. Просто сказав: “Навіщо ж ти брехала мені всі ці роки? Іди!” Марина відразу зрозуміла в чому справа і не стала сперечатися, щось пояснювати. Сталося те, чого вона найбільше боялася. Він якось дізнався правду. Вимкнула духовку, одяглася і мовчки пішла, закривши за собою двері.

Вона відчувала порожнечу всередині, яку навіть зимовий холод не зміг би заповнити. Марина просто крокувала світ за очі і дуже хотіла б в цю саму хвилину розчиниться в цьому бурані.

П’ять років тому вона вийшла заміж і чекала дитину. Але після народження дитини чоловік став зовсім іншою людиною і весь час звинувачував її, говорив, що дитина не від нього.

І його мама Маринку відразу не злюбила, можливо вона теж була до цього причетна. У підсумку він став гуляти, пити, пропадати. Як би важко не було, Марині довелося піти від нього.

Тому що неможливо було жити там, де ненавидять тебе і твою дитину. Батьки вмовили її, залишивши дитину їм, виїхати в інше місто на роботу. Вона погодилася, хоч і не хотіла. Її чоловік все одно не дав би їм жити, тим більше в такому маленькому місті.

Потім вона познайомилася з Костянтином. На початку відносин він говорив, що не прийняв би жінку з чужою дитиною. Тому вона не стала говорити про свою дочку, до якої постійно їздила отмазиваясь відрядженнями.

І дітей вона не могла завести, тому що і зовсім перестала б їздити до неї. Вона чи то боялася втратити Костянтина, то чи боялася того, що знову з нею станеться те ж саме, як з першим чоловіком.

Так, вона сама у всьому винна. З самого початку. Не потрібно було брехати Костянтину або зовсім потрібно було забрати доньку до себе, як-небудь та й вижили б. Вона спочатку знала до чого це призведе, але так і не змогла в усьому зізнатися.

Марина навіть не встигла отямитися від своїх глибоких роздумів.

Хтось прибіг ззаду і міцно обняв її. Це був Костянтин. Він просив вибачення за те, що вчинив не по-чоловічому – піддався емоціям і навіть не вислухав її.

І ще додав: “Ми ж сім’я. Що б не трапилося, ми повинні спробувати подолати труднощі, спробувати зрозуміти один одного, як би це важко не було. Інакше навіщо все це потрібно було тоді починати. Я дуже тебе люблю!” Маринка не змогла утримати сльози.

Тільки справжня любов може пробачити помилки. Можливо вони розлучаться.

Може, стануть ще ближче, заведуть дітей. Тільки ось Марина все своє життя буде чесною по відношенню до всіх, тому що їй довелося дуже багато чого пережити, щоб зрозуміти це. Щоб зрозуміти, що все це було кохання. Яка таїться в глибині кожного з нас.

Фото ілюстративне з вільних джерел.

You cannot copy content of this page

facebook