Я заміжня вдруге. Досить вдало, все є: донечка. Квартира, машина, пару раз на рік літаємо у відпустку закордон. Що ще треба?.. Кохання? Ну, довіра, повага, затишок і достаток замість нього – це теж не погано.
Принаймні, я так вважала ще не давно.
Перший раз я вийшла заміж у 24 роки, а йому, Тарасу, був 21 рік і він ще навчався в університеті. Дуже його любила… Він пообіцяв, що як одружимося, перейде на заочку і піде працювати, але потім сказав, що декан його відмовив, бо тоді, мовляв, Тарас обов’язково з’їде, стане гірше навчатися.
Одним словом, залишився мій Тарас на стаціонарі, а мені довелося працювати, як коняці, щоб знімне житло оплачувати, щось їсти, щось вдягати… Говорили нам батьки: куди ви поспішаєте, навіщо одружуватися так рано, почекайте кілька років, на ноги станьте… Та хто ж їх слухав?..
Два роки ми промучилися, битовуха заїдала. А тут на роботі мені почав приділяти увагу один клієнт нашої фірми… Старший на сім років, забезпечений, красивий. Правда, розлучений і з виплатою аліментів на дитину від першого шлюбу, але такий надійний, стабільний… Як мені цього не вистачало на той час!..
Я пішла від тараса до Максима через півроку. Постаралася забути першого чоловіка, наше кохання. І, мені здавалося, в мене все це вийшло…
У нас народилася донечка, купили квартиру, є машина і закордонні відпустки. Не вистачає яскравості, драйву? Та можна ж і без них, он тисячі сімейних пар так живуть…
***
– Він такий!!! От я вас на вихідних познайомлю! – тараторила мені моя незаміжня у свої 34 подруга-колежанка Ірка.
І познайомила.
Я оторопіла: було з чого.
Іркиним принцем виявився мій колишній чоловік, Тарас, з яким ми всього два роки прожили, бо він нічогісінько не заробляв, а на мою шию вмостився. Але як я його, йолопа, любила… Та проміняла на стабільність і гроші, на спокійне і влаштоване життя з Максимом.
Але почуття до Тараса, як виявилося, жили в мені всі ці роки… А в нього – до мене.
І ось тепер мій Тарас у нас з Іркою – на двох, тільки вона про це не знає. Не знає і Максим, і я поки що навіть не думаю про те, щоб покинути чоловіка, позбавити донечку батька…
Не знаю, як воно далі буде, час покаже і розставить. Найгірше, що Ірка закохана в мого Тараса по вуха і мріє про весілля. Але ж він, мій Тарас, моя Доля, а не її…
Автор – Олена Коржик
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
