fbpx

Володя постійно кудись курсував, і так виходило, що один – у мене ж дитина. То він в Єгипет полетів, щоб відпочити перед важливою угодою, то на риболовлю з друзями, майже на тиждень. А коли я телефоную, він бурчить мені в слухавку, що не може зараз, зайнятий, а пізніше й не передзвонює. І саме в цей момент я дізнаюсь, що при надії. – Ні, ні в якому разі. Я не погоджуюсь. – Минув час і все змінилося. Чоловік став сімейний, а я все не можу забути той день. Для чого я його послухала

Володя постійно кудись курсував, і так виходило, що один – у мене ж дитина. То він в Єгипет полетів, щоб відпочити перед важливою угодою, то на риболовлю з друзями, майже на тиждень. А коли я телефоную, він бурчить мені в слухавку, що не може зараз, зайнятий, а пізніше й не передзвонює. І саме в цей момент я дізнаюсь, що при надії. – Ні, ні в якому разі. Я не погоджуюсь. – Минув час і все змінилося. Чоловік став сімейний, а я все не можу забути той день. Для чого я його послухала…

Ось уже 6 років не можу зрозуміти, як жити у власній сім’ї. Дуже все важко мені дається

Мені 35 років, Володя старший на 15 років, у нас спільний син, якому 10 років. Чоловіка дуже люблю, дитина бажана. Перші 5 років жила як в казці в рожевих окулярах. У мене немає доказів зради, але підсвідомо це відчуваю (думаю, що кожна жінка це відчуває і розуміє). Володя постійно кудись курсував, то відрядження то вилазки з друзями, постійно залишав нас з сином, то поїхав відпочивати один, то в Єгипет на 10 днів, то на футбол на 5 днів, якісь незрозумілі “вічно холості” друзі.

Втомившись від всього цього, я поставила перед вибором, сім’я або ось таке от життя. Володя відразу змінився, мовляв, для мене сім’я найважливіше в житті.

У цей період у мене був в організмі збій, і я дізнаюся, що чекаю дитину. Почала йому про це розповідати і побачила вкрай негативну реакцію: “мені не потрібна друга дитина, я не хочу її, якщо залишиш, нарікай на себе”.

Я була сама не своя, думала кілька днів і, бачачи його байдужість і те, що він навіть не говорить зі мною, злякалася, що не впораюся…

Минуло багато років років. Володя змінився, практично пішов від своїх гулянок з “друзями”, проводить весь час з нами, намагається, але в мені щось зламалося, не можу вірити, постійно гризу себе за цю безповоротну помилку.

Нещодавно він після святкування, трохи забагато хильнувши, почав говорити про те, що сильно шкодує про свою помилку і не може зрозуміти, чому і що з ним було тоді. Але вже , на жаль, нічого змінити не можна. Так і живемо. Знаєте, намагаюся побачити його позитивні якості, адже кожна людина може змінитися, але ось серце не вірить, та й ставлюся до нього не так, як було раніше.

Маю велику надію, що час розставить все по своїх місцях, адже попри все я люблю його, і хочу щоб наша сім’я була щасливою.

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page