fbpx

Володя вчора повернувся додому дуже розлючений. Його сестра втретє чекає дитину. Мама щаслива, бо хоч донька “нормальної” думки щодо дітей. Для них головне кількість, а те, що ті діти як циганчата по подвір’ї бігають, то так має бути. Я відразу ж сказала, щоб на наш гаманець навіть не заглядали. Але щось відчуває моє серце, що нічого з моїх балачок не вийде 

Володя вчора повернувся додому дуже розлючений. Його сестра втретє чекає дитину. Мама щаслива, бо хоч донька “нормальної” думки щодо дітей. Для них головне кількість, а те, що ті діти як циганчата по подвір’ї бігають, то так має бути. Я відразу ж сказала, щоб на наш гаманець навіть не заглядали. Але щось відчуває моє серце, що нічого з моїх балачок не вийде

Володя вчора повернувся додому дуже розлючений. Його сестра втретє чекає дитину.

Ми з чоловіком живемо в місті. Маємо свою квартиру і виховуємо дочку дванадцяти років.

Ми не хочемо більше дітей, але це не через фінансову сторону, з тим в нас якраз все нормально.

Річ в тім, ми хвилюємось, що через зайнятість не зможемо приділяти достатньо уваги ще одній дитині.

Улянка у нас улюблена дочка, і вона має все, що хоче.

А ось сестра Володі Наталя геть іншої думки.

Вона була два рази в офіційному шлюбі і від кожного має по дитині.

І ось вчора чоловік від своєї мами дізнався, що Наталя знову при надії.

На даний час вона живе з мамою в селі. Тих двоє дітей бігають подвір’ям, як циганчата. Чорні, не купані, не доглянуті.

І щоб ви розуміли, ми дуже багато допомагаємо як фінансово так і купляємо одяг, взуття, іграшки, продукти харчування.

І ось Наталя впевнена, що раз ми з тими двома допомогли, то і третє виросте з нашою допомогою.

– Ви більше дітей не хочете з дружиною. Ну добре хоч Наталя іншої думки, і подарує мені онуків, – сказала мама Володі. Знайшла чим тішитися. Слів нема…

Ага, іншої. Просто ця Наталя добре вмостилася нам на голову.

За чужі гроші можна і десятеро на світ привести. А любити, доглядати, балувати, хто їх буде?

Я в подиві якщо чесно. І якщо попередні діти в офіційному шлюбі народжувалися, то тут хто його знає чого чекати.

Словом, маємо ми родичку, хай Бог боронить.

Читайте також: На свекруху ми потратили близько ста тисяч гривень. І хоча чоловік каже, що вона віддасть, я в це не вірю. Підтвердженням моєї “теорії” стала недавня її покупка посудомийної машинки. Це, на її думку, дуже потрібна річ в наш час, а ось за сповивальний столик для дитини я стільки вислухала. – Невже не можна дитину переодягнути на дивані? Всі колись так робили, і нічого, виросли!

Як пояснити цій сімейці, що в нас своє життя, і нехай розраховують лише на себе?

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page