fbpx
життєві історії
Вона лікувала мене від гикавки, лякаючи. Гаркала прямо в обличчя так, що дитина швидше б гавкнулася сама, ніж перестала гикати. Бабуся не знає, що могла не повернутися, і знову загортає каструлі з пюре під моєю подушкою

Бабусі – одна з найважливіших складових нашого життя. Це коли стороння баця відмочить щось непристойне, її лають, на чому світ стоїть. А якщо своя рідна бабусечка десь на людях влаштовує непристойний дебош, її хочеться обійняти, заспокоїти і гладити, як беззахисне кошеня.

Навіть моя бабуся – в молодості владна, жорстка і неприємна жінка, зараз стала сухорлявою і теплою старенькою з блакиттю в очах.

Вона завжди – ременем мене за сперечання. Але тепер, коли мені вже за двадцять, я не можу їй навіть відповісти грубістю.

Вона загортає пюрешку в сотню ковдр та рушників і ховає під подушку. Одного разу, коли повернувся з роботи і плюхнулася на нерозстелене до сну ліжко, я заробила шишку. Лежу в напівсмвідомості від несподіванки, а поруч – каструля. І пюре на покривалі.

Вона лікувала мене від гикавки, лякаючи. Гаркала прямо в обличчя так, що дитина швидше б гавкнулася сама, ніж перестала гикати.

Вирощувала на підвіконні каланхое і закапувала мені ніс його болотно-зеленим соком. Я чхала, як скажена, – так лікувалася нежить.

Мама не терпить неакуратної кухні під час готування. І якщо вже готуємо разом, то я – жалюгідний підмайстер. А у супа тільки один художник – мама, так що «не лізь сюди зі своєю морквиною». В цей же час бабуся напару зі мною усипле всю мамину кухню борошном, і їй за це – анічогісінько!

Я для бабусі герой – виграла тарифну війну з МТС і повернула гроші їй на рахунок після цих «поганих телефонних злодіїв». Вона не зрозуміла, що МТС і є ці злодії і продовжила користуватися їхніми послугами.

Тому тепер я з регулярною періодичністю знову і знову рятую її від «шахраїв».

Бабуся загрожує полетіти на хмарку через мене, тому що я не здала іспит. А я здала його екстерном.

Бабуся бреше кожній тітці з нашої рідні і розповідає, яка я успішна і вже в Раду влаштувалася.

Бабусі поставили невтішний діагноз. Їй про це не сказали: лікарям проплатили за липові довідки.

Складні процедури проводили під приводом «Це прогрівання таке!». У бабусі все тіло в швах і рубцях від операцій, але вона жива.

Бабуся не знає, що могла не повернутися з білих палат, і знову загортає каструлі з пюре під моєю подушкою…

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page