Надія Олексіївна сиділа на кухні і пила охололий чай. Сьогодні посварилася з єдиним сином. Залишитися нікому не потрібною у 56 років.

Вона сиділа і згадувала: як він сказав своє перше слово, перші кроки, перший ранок у дитячому садку. Перший клас, випускний. Який дорослий прийшов з армії. З якою гордістю сів за кермо першого автомобіля. І одружився.

Саме з цієї миті все пішло під укіс. День одруження сина став початком кінця. Він став приїжджати дедалі рідше, став проти візитів матері до його будинку. Надія Олексіївна знала – це її вплив. Вплив дівчини, яка так безцеремонно зруйнувала їх із сином тихе розмірене життя. Адже саме з її появою такий лагідний і слухняний юнак перестав слухати поради своєї мудрої матері, яка прожила життя.

Невістка ніколи не цінувала її допомогу: навіщо купувати новий візок і новий одяг для дитини, що скоро з’явиться на світ. Адже Надія Олексіївна чудова і дбайлива господиня-ніколи не викидає хороші речі, все, що потрібно немовляті, вона з радістю віддасть.

Коли народився онук, Надія Олексіївна була майже на сьомому небі від щастя. Майже тому, що не таку матір для свого онука вона хотіла. Після народження дитини, вона зібрала все необхідне для догляду за немовлям, включаючи себе, викликала вантажне таксі та поїхала водитися з новонародженим продовжувачем великого роду.

Вони її вигнали. Лише п’ять хвилин дали подивитися на п’ятиденне немовля, тільки сьогодні принесене з лікарні.

Надія Олексіївна не могла ні їсти, ні спати. З думками чи справляться вони з дитиною, вона дзвонила кожні десять хвилин і питала. За тиждень вони перестали брати трубку.

Коли онукові виповнилося сім місяців, на вулиці Надії Олексіївни настало свято. Її покликали посидіти з дитиною. Цілих чотири години, поки молодята сходять до театру. Як на крилах, Надія Олексіївна полетіла до онука. Дитина здалася їй маленькою і худенькою. Не годують тебе! – Сплеснула вона руками і вирушила на кухню варити нормальну їду. Не суміш у банках для дітей, а справжній борщ.

Від душі нагодувавши дитину перетертим супом, добрим, наваристим, Надія Олексіївна зі спокійною совістю прибрала на кухні сліди «бенкету» і прибрала суп у холодильник.

Дочекавшись молодь, насамкінець прочитавши півгодинну лекцію з догляду за дітьми, Надія Олексіївна пурхнула додому.

Надія Олексіївна на кухні пила чай, коли пролунав телефонний дзвінок. Синочок дзвонить, буде дякувати.

Радо взявши слухавку, Надія Олексіївна змінилася на обличчі. Як онук у лікарні? Як отруєння? Що значить більше не приїжджати та не дзвонити?

Та хіба це вона, Надія Олексіївна, у всьому винна? Зі сльозами на очах і недовіри сина, Надія Олексіївна сиділа на кухні і пила чай.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua