fbpx

– Вона тобі не підходить, ми з татом в цьому переконані. Невістка без приданого нам не потрібна, як ти не розумієш? – намагалася пояснити Романові мама. – Прийде на все готове, сяде нам на шиї і ніжки звісить. У неї немає навіть вищої освіти, ну про яке одруження може йти мова? Ромі скоро виповнювалося тридцять вісім років

– Романе, ми не впевнені, що Ліза тобі підходить, навіть навпаки, ми з татом впевнені, що не підходить! – намагалася донести до сина Ірина Степанівна просту істину. – У неї немає навіть вищої освіти, ну про яке одруження може йти мова? Невістка без приданого нам не потрібна!

Ірина давно мріяла одружити сина, але відповідних дівчат в його оточенні не бачила. На її думку, дружина сина обов’язково має бути хоча б з одним, але краще з декількома вищими освітами, народитися в пристойній родині, мати гідну роботу і певне положення в суспільстві. Головне – не претендувати на дохід чоловіка і бути самостійною, самодостатньою навіть.

Ромі скоро виповнювалося тридцять вісім років. Холостяк ще той. Поки його друзі женилися й заміж виходили, народжували дітей, він вкладав всі сили і фінанси в розвиток своєї справи. Щиро вважав, що сімейне життя не для нього. Адже тоді доведеться більшу частину доходу витрачати на побутові потреби, дітей, дружину. А поодинці домогтися успіху простіше.

Друзі в один голос твердили:

– Романе, коли одружуєшся? Дочекаєшся, що не ти будеш вибирати, а радіти лише тій, яка подивиться в твою сторону.

А Роман лише посміхався і мовчав у відповідь на болючу тему. Говорив, що ще все попереду.

Як же всі друзі щиро раділи, коли Роман запросив їх на весілля. Дівчину практично ніхто не знав. Бачилися кілька раз в компанії. Але таку подія пропускати ніхто не хотів. Ось тільки Ірина Степанівна скрипіла зубами.

Ліза, майбутня невістка, виявилася абсолютно зі звичайної сім’ї. Батько все життя працює в бригаді будівельників, а мати кухарем в дитячому садку. У Лізи є старший брат і молодша сестричка. Вона закінчила лише середній спеціальний заклад і поспішила влаштуватися на роботу. Далі могла розраховувати лише на поєднання навчання і роботи.

Але Роман несподівано для себе покохав цю просту дівчину, не дивлячись на поради батьків. Хотілося вже і дітей, серйозних відносин, змін. Матері до самого весілля не хотів розповідати про свої стосунки, заздалегідь розумів, які розмови виникнуть.

Рішення прийнято, гості запрошені. Навіть на весіллі Ірина приділила особливу увагу різниці сімейних положень. Її побажання були або зовсім без щирості, або з надією на швидкі зміни в житті її єдиного сина.

Сім’я Лізи зрозуміла, що має на увазі свекруха і морально готувалася підтримувати дочку.

Через пів року Ліза була при надії. Молода сім’я вирішила переїхати з рідного дому, купили будинок в передмісті. Роман завжди хотів побудувати лазню, а Ліза не знала, чим себе зайняти в квартирі, їй було душно у чотирьох стінах.

І тут не обійшлося без докорів Ірини Степанівни. Вона вважала, що син купує нерухомість тільки для невістки. Що це Ліза забирає її дитину з сімейного гнізда.

Переїзд був важкий. Хоч і конфліктів не було, але тихі закиди і претензії звучали постійно.

Очікування малюка проходило в облаштуванні нового житла і облагороджування ділянки. Приємні клопоти відбивалися на здоров’я, Ліза дуже втомлювалася. Але дитя народилося досить легко, Ліза була щаслива.

У декретній відпустці молода матуся пробула всього рік і поспішила вийти на роботу. Весь цей час свекруха встигала вколоти невістку за неробство, адже вона сама повернулася до роботи, коли Романові ледь виповнилося три місяці. А Ліза не розуміла, навіщо поспішати. В її родині мама сиділа вдома до самого садочка і ніхто її не дорікав.

Поки Ліза пропадала на роботі, з дочкою перебувала няня. Звичайно, чоловік оплачував няню, але виходила рівноцінна сума зарплати Лізи. У фірмі Романа бухгалтер збиралася в декрет і він запропонував зайняти вакантне місце своїй дружині. Ірина і тут встигла очорнити дівчину, звинувативши, що Ліза живе на всьому готовому. так і говорить:

– Прийшла на все готове, сіла нам на шию і ніжки звісила. У неї немає навіть вищої освіти!

Здається, Ірина ніколи не прийме невістку. Навіть до внука Гриця відноситься холодно. Але ж так мріяла одружити сина! Тільки от не така невістка виявилася, не її породи.

Ще й зараз, коли у Романа і Лізи вже двоє діток, Ірина не втрачає надії познайомити сина з іншою, більш підходящою дівчиною.

Цікаво, хоч колись прийде до неї смиренність і звичайна радість за міцну сім’ю сина і любов до онуків, Гриця і маленької Міланки?..

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page