Я до своєї свекрухи ставилася з повагою, а вона мене завжди недолюблювала: я старша за її сина на 10 років, та ще й з донькою. Якщо чесно говрити, то я ніколи всерйоз не розглядала стосунки з чоловіками молодшими за мене, але з Діма вийшло по-іншому.
У свої 23 він чітко знав чого хоче, добивався мене рік, за цей час подружився з моєю Оленкою, і вона навіть стала сумувати за ним. Весь час питала, коли прийде дядько Діма.
Ну звичайно, що я закохалася й розстаяла. Діма зробив пропозицію, і я, звичайно, погодилася.
Але ось після весілля почалися неприємності. І вона зовсім не була пов’язана з стосунками моєї дочки та Діми. Навпаки, вони дуже друдили один з одним, відносини були просто чудові.
Все почалося з народженням нашого спільного з Дімою сина, і звичайно що переїзд свекрухи до нашого міста. Вона стала часто заходити у гості без потреби та запрошень.
І вона завжди щось приносила своєму онуку, а Оленки для неї не існувало. Я спочтку мовчала, терпіла, а потім почала вже натякала, що можна було б не тільки Кірюшці солодощі тягати, а й Оленці, але свекруха наче не чула.
А найбільше свекруха здивуваоа мене на день народження Даші. Свекруху я покликала, хоч насправді не хотіла, але вона на диво погодилася прийти.
Прийшла вона, з кислою лицем сіла за стіл і почала зітхати, що не хотіла Кірюшеньці такого щастя. На моє німе питання “якого ще щастя і до чого тут взагалі Кирюшенька, якщо день народження у дочки”, вона відповіла, що Кирилу тепер все життя жити з такою сестрою, але вона, бабуся, його не забуде і тому принесла йому, дорогому онуку, подарунки.
А Олена, моя, обійдеться. Донька від слів бабусі, яку вона чомусь називала саме так, заплакала. Я ж зразу припинила цю дивну розмову виставила з її подарунками Кирилу, чоловікові сказала, що знати її більше не хочу.
Її право мене не любити, але моя дочка чим винна? Чоловік тепер ображається на мене, що вигнала його матір. А я вважаю, що все правильно зробила.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
