Чомусь прийнято вважати, що чоловіки в принципі не хочуть одружуватися, і якщо і йдуть в ЗАГС, то тільки із жіночої хитрістю.
Насправді звичайно все складніше: є жінки, які не хочуть заміж, і є чоловіки, які хочуть одружитися.
Але якщо копнути глибше, то ніхто не боїться абстрактного шлюбу, можна тільки не бажати створювати сім’ю з конкретною людиною. В цьому я і переконалася на прикладі відносин своєї подруги і її не здійсненого весілля.
Вони познайомилися і почали зустрічатися приблизно в той же час, коли це зробили і ми: я і мій перший чоловік (зараз вже колишній).
Тільки якщо наші відносини через пару років привели в ЗАГС, а через якийсь час до пологового будинку, то в їх відносинах як такого руху і не було.
Ні, вони не сварилися, не лаялися, і з боку здавалося, що любов там є, але він посилено гальмував розвиток.
Коли вони нарешті з’їхалися, це була її маленька перемога. Вона ніколи не приховувала, що хоче заміж, хоче красиву сукню і розкішне весілля.
Вона не вводила його в оману, усипляючи пильність, вона говорила прямо, який результат їх взаємовідносин вона бачить. А він обіцяв, що рано чи пізно вона свого доб’ється, а зараз він просто не готовий.
Пройшов рік спільного життя (всього 3 роки відносин), її хлопець нікуди не подівся, навіть посилився, а зрушень з його боку так і не було.
Тоді вона вирішила діяти радикально, сама підняла цю тему і зробила йому «пропозицію», причому в ультимативній формі: або ми одружуємося, або ми розлучаємося.
Він сказав, що йому потрібно подумати, вона зібрала речі першої необхідності і поїхала до мами на пару тижнів, саме такий термін позначили для роздумів.
Ніде правди діти, звичайно їй хотілося почути «так» і причому відразу, а не через 2 тижні, звичайно її хотілося, щоб він приїхав і забрав її додому, попутно кажучи про те, який він дурень, що мало не упустив її – жінку його мрії.
Але цього всього звичайно ж не було. Навпаки, за 2 тижні він навіть жодного разу не подзвонив і жодним чином не виявляв до неї інтерес.
Тут вже й думати не треба, і так зрозуміло, що на її пропозицію він відповів відмовою, і зронив фразу, що він в принципі не готовий і не хоче одружуватися ні на кому, що він «холостяк».
Такої рішучості від неї не очікувала навіть я, але як і обіцяла, вона зібрала свої речі і з’їхала остаточно.
Далі за його життям можна було спостерігати лише завдяки соцмережах, але я була дуже здивована, коли дізналася, що він через півроку після розставання одружився з іншою.
Все виявилося банально: він не не хотів одружуватися, він не хотів одружуватися саме на моїй подрузі.
В іншому, ще через півроку і моя подруга вийшла заміж. І тепер всі щасливі. Як добре, що тоді, їй вистачило сміливості з ним розлучитися.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
