fbpx

Вони сказали, що я неймовірна скнара, але це вони не економні і не мають поваги до моєї праці і моїх грошей. Я їх чекала. Насмажила смачнющої кабачкової ікри зимою, кабачки куплені в АТБ, не з городу. Невістка накладає собі зі сковороди, у неї падає з ложки на плиту. Вона бере і викидає! А ще ті зернята для папуги, які я зі сміттєвого відра діставала

Мені 63 роки, розлучена. Маю дочку і сина, між ними велика різниця, 13 років.

Дочка виїхала в Польщу, живе вже там багато років. А молодший син не так давно одружився, живуть не далеко від мене. Купили квартиру після того, як у двох три роки на заробітки каталися.

Я живу дуже скромно, адже пенсія у мене – три тисячі гривень. Та ще й на корм папузі Гриші третина йде. А він мій справжній друг, я краще сама голодна буду, але у нього у Гриші буде якісний корм, вітамінки.

Але коли син Павло з невісткою Тетяною і онуком приходять у гості, завжди намагаюся приготувати щось смачненьке і пригостити їх.

Ось і цими вихідними до їхнього приходу насмажила смачнющої кабачкової ікри, і це майже що зимою, кабачки куплені в АТБ, не з городу.

Так от, невістка накладає собі зі сковороди в тарілку, у неї падає з ложки на плиту. Вона бере і викидає! Та хіба ж вона одразу забруднилася, та ікра, плита ж у мене як сльоза чиста! Це така неповага до моїх старань!

Я не змогла змовчати. І за ікру виказала по свіжому, і про те, як я ті зернята для папуги зі сміттєвого відра діставала.

Вони сказали, що я неймовірна скнара, але це вони не економні і не мають поваги до моєї праці і моїх грошей.

А було так. Я поїхала до подруги в інше місто на кілька днів, а сина і невістку попросила прослідкувати, щоб у Гриші було, що пити і їсти.

Повернулася, заглядаю у сміттєве відро, аби перевірити, чи не запліснявіло там щось, і бачу там зернята корму для папуги! Це, виходить, хтось там з них Гришу прийшов погодувати, і з його кормушки все у смітник висипав. А нового насипав. А треба було перебрати, пір’я чи сміття викинути, а зернятка залишити. Вони гроші коштують!

Син говорив, правда, що там, крім дрібного сміття, нічого не було, але я ж на власні очі бачила викинуті зернята і всі, до єдиного, вибрала зі сміття.

Вже два тижні я з ними не спілкуюся після ікри. Та нічого, самі ж подзвонять або прийдуть миритися. Павло у мене мамин синочок, довго не витримає.

Спеціально для видання Ibilingua.com.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page