fbpx

Вперше невістку і сватів я побачила, коли вони прийшли обговорити святкування весілля. Вони дивилися на мене з такою вдячністю, а я на них з жалістю. Я ніби й змирилася з “недостатком” їх дочки, але на очі так і хотіли навертатися сльози. Я, як і кожна мама, шкодувала свого сина. Вадим вибрав нелегкий шлях

Вперше невістку і сватів я побачила, коли вони прийшли обговорити святкування весілля. Вони дивилися на мене з такою вдячністю, а я на них з жалістю. Я ніби й змирилася з “недостатком” їх дочки, але на очі так і хотіли навертатися сльози. Я, як і кожна мама, шкодувала свого сина. Вадим вибрав нелегкий шлях.

Коли я побачила її вперше на екрані монітора, так і ахнула. Зайшла покликати сина обідати, а він як раз з Катериною цією розмовляв. Заглянула я синові за спину і притихла – яка вона була красива! Ну просто попелюшка з казки…

“Ось би Вадиму таку дружину!” – подумала я тоді.

Я так задивилася, що забула навіщо прийшла, син повернувся і строго на мене подивився.

– Мам, недобре підслуховувати…

– Та я ж ненавмисно. Так вийшло.

– Ну раз прийшла, давай знайомитися, – посміхнувся Вадим, звільняючи мені крісло.

Я поговорила з Катериною рівно п’ять хвилин і остаточно в неї закохалася. Ну дійсно красуня. І вихована, і з душею. Очі опускає, каже розмірено, видно, що вихована і начитана.

Після цього я сина перестала в квартирі бачити…

– Мам, я у Каті.

І вся розмова.

Я була спокійна. Але час минав, у дітей відносини міцніли, а я ще ні разу не бачила дівчину на власні очі. Скільки разів в гості кликала, то на вареники, то просто посидіти почаювати, син все відмовлявся.

Одного разу я не витримала:

– Сину, ти коли мене з невісткою познайомиш? Наступної суботи, не приймаю ніяких заперечень, особисто їй подзвоню і запрошу…

В суботу був мій день народження, я покликала Катерину, але вона знову не прийшла, придумавши якийсь безглуздий привід.

Тоді то я і задумалася.

Уява малювала картинку одну гірше другої… Може вона заміжня і зустрічається з сином таємно? А може розлучена і має чотирьох дітей? Напевно причина серйозна якщо вона навіть на мій день народження не прийшла.

Замучила я себе тоді такими думками і нарешті приперли сина до стінки. Він довго мовчав, ніби підбираючи слова, нарешті сказав:

– Мам, тільки не намагайся мене переконати, я вже все вирішив, навесні ми з Катериною відгуляємо весілля. І якщо ти почнеш мене відмовляти, буде лише гірше.

– Вона заміжня? У неї п’ятеро дітей?

– Скільки?… – Вадим розсміявся, – ні, справа не в цьому.

Погляд у сина потьмянів, він втупився вниз.

– Син, говори вже правду, хватить кота за хвіст тягнути!

– Мам, вона… “особлива”.

В голові зашелестіли думки: “особливі” бувають різні: зір, слух…

– Вона що, в колясці?

– Так, з дитинства не ходить…

Однією рукою я намацала крісло позаду себе, щоб не впасти, іншою схопилася за голову…

Вадим кинувся мене втішати, але шкодувати то треба було його. Бідний мій хлопчик… який ж тягар вирішив він на себе звалити.

Того вечора ми довго говорили. Я зрозуміла, що відмовляти його марно.

– Мам, Катя зовсім не така безпорадна, як ти думаєш, знаєш, які у неї сильні руки, вона навіть забороняє мені допомагати їй…

Син з ентузіазмом розповідав мені про неї, а я думала все про своє.

Катя приїхала знайомитися до мене разом зі своїми батьками. Я з подивом спостерігала, як вправно вона забралася на наш ганок.

Батьки її мені сподобалися, спокійні й добродушні люди.

Я дивилася на них з жалістю, а вони на мене з вдячністю, що не пішла поперек, а прийняла їх дочку.

Навесні молоді скромно розписалися і приїхали до нас жити. У побуті Катя освоїлася швидко, на подаровані їм на весілля гроші, вони зробили ремонт у своїй кімнаті і на кухні, переробивши її трохи під невістку.

Те, що невістка – справжній скарб в кулінарному плані, я зрозуміла досить скоро, вона часто балувала нас з сином такими обідами і вечерями, що я просто дивувалася. Тепер до кухні я не підходила взагалі, так що вже й гріха таїти прибирала теж Катя. А я копалася цілими днями на городі. Зиму пережили чудово, за веселими розмовами, переглядами старих фільмів і в’язанням.

Дивлюся я на невістку зараз і думаю: запропонували б мені зараз іншу, я б відразу відмовилася, так люблю нашу сім’ю.

Тільки однієї радості мені не вистачає – онуків. Вони зараз їздять по лікарях, проходять якісь обстеження. А днями свати проговорилися, що начебто Каті дозволили стати мамою, тільки під суворим контролем… Дай то Бог!

Я буду найщасливішою свекрухою на світі!

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page