Вперше в житті я в ступорі. Такого зі мною не траплялося, не думав, що жінка може бути на таке здатною.
Мені було 45, Маргариті – 38, обоє з “багажем: у мене – дружина, у Рити – чоловік. Далі – ресторан, знайомство, вона ініціювала зустріч. Мені все подобалося, вирішив позустрічатися. Вільні необтяжливі стосунки – що ще треба?
Зі мною Маргарита літак впершепобачила, готель дорогий, ресторани. Одним словом, закрутилося, друга молодість. Ходить по п’ятах, пише постійно: Я тебе кохаю».
Минуло два роки в такому приголомшливому режимі. Чоловік у неї – ні те, ні се, квартира в заставі, кредити на пристойні суми, з роботи пішла, колектори оселилися на роботі… Я включився, треба ж допомогти людині.
Квартиру у банку забрав, поміняв, банку гроші повернули, з чоловіком Рита розлучилася, йому нічого не дісталося. Мамі її дачу купив, їй – меблі, ремонт зробив, машину купив і диплом. Пішла в школу вже не секретаркою, а викладачем працювати, статус пристойною дами отримала моя Ритуся.
Але слабинка у неї була завжди – соцмережі, сайти знайомств, нібито вони їй піднімали самооцінку. Присягнулася, що не буде ніколи більше знайомитися ні з ким серйозно. Я не дуже вірив, але до цього часу ставився до неї скоріше, чяк до дитини – годувати, одягати, погратися. Думав, що вдячність і любов, про яку говорила цілодобово, не порожні слова. На два літні місяці я завжди їхав за кордон до сім’ї, де вони вже на той час жили, бо ми там будинок купили, а місяць з Маргаритою, як з дружинеою, жив.
…Минуло 11 років такого нашого життя. Цього року їй має виповнитися 50, і ось що сталося.
Я до сім’ї поїхав, а Рита знаходить подружку перукарку з села, і з нею – на пошуки пригод. Тій 30, цій 50 років, знаходить Маргарита моя молодого хлопця, років на 15 молодшого – і душа в рай. Я приїжджаю, вче добре, а потім вона заснула, а поруч телефон лежав, і там – вся переписка з коханим…
Алгоритм не змінюється, раніше я був в телефоні клоханим. Беру в руки телефон, і тут дзвінок, його голос: «Рит, розмовляти зі мною не хочеш?». Все встало все на свої місця.
Погано так мені ніколи не було, адже вона об мене ноги витерла.
Вперше в житті я в ступорі. Такого зі мною не траплялося, не думав, що жінка може бути на таке здатною. Схуд за місяць на 10 кілограм, навіть до психолога звернувся. Зараз пройшло два місяці, потихеньку приходжу в себе, не вилажу зі спортзалу, даю собі скажені навантаження, тільки це і допомагає. Я не скиглій, але таких душевних переживань навіть уявити не міг. Тепер одне знаю: ніколи нікого не жаліти, бо отримаєш за доброту підступність і хитрість. Триматинуся тепер лише родини – все інше нічого не варте.
Автор: Олександр.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
Недавні записи
- Коли всі гості розійшлися до мене на кухню зайшла свекруха і давай усіх наших друзів хвалити, а ось на мене “болото лити”. – Ти себе взагалі в сукні хоч іноді бачиш? Ти ж жінка! Та на Маринку любо глянути! – З того моменту зчинилась “буря”. Навіть не знаю, чим би все це закінчилось, якби не втрутився чоловік. Тепер Олена Василівна чекає від нас вибачень. – Ну-ну, побачимо ще, до кого ви звернетесь, коли потрібно буде з Вікусею посидіти!
- В неділю мама нас усіх запросила до себе на піцу. Ми сиділи, багато розмовляли, але згодом я помітила одну “цікавинку”. Річ у тім, що мама ставитися до моєї доньки так, як ставилася до мене в дитинстві. – Любі мої, ходіть сюди з книжечкою і по черзі покажете мені, як ви читаєте!, – сказала вона моїм племінникам. – Розумнички! Ви заслуговуєте на гарні подарунки від Миколайка, – сказала вона їм. А моєї Емілії для неї ніби й не існувало, хоча в тої чимало талантів!
- Коли чоловік вже був лежачий, наша дочка єдине чим допомогла, так це купила ортопедичний матрац. При першій же можливості Леся наголошувала на його ціні. Грошима на лікування скидалися всі, окрім рідних дітей, але я мовчала. І ось вже який час, як мого Гриші не стало. Матрац цей чищенню не піддавався, тому я його відправила на горище. І ось коли я Лесі пожалілася на спину, та мені сказала його зняти і лягати спати. Певне таких дітей, як в мене, ні в кого нема. Сльози так і линуть через обіду!
- Поки мама ходила з Дмитром Павловичем на каву, чи в театр і кожен платив сам за себе, я була спокійна. Але місяць тому моя майже сімдесятилітня мама вмовила “коханого” поїхати на екскурсію до Польщі. Той грошей не мав, і мама не придумала нічого кращого, ніж оплатити тур самостійно. Брат просто сміється, і каже дати мамі спокій, але я бачу, як той чоловік її просто використовує. Коли вона залишиться без копійки, хто її доглядатиме?
- Свого часу я забрала свого чоловіка з його першої родини – ну такий він був хороший, так з ним було солодко й добре! А потім виявилося, що Віталик абсолютно не годен заробляти і мені довелося їхати працювати в Італію. Я планувала побути за кордоном кілька років, але після недавнього дзвінка подруги, я помчала додому, покинувши все! І бачу цю ціпу у себе на кухні