fbpx
життєві історії
Вранці лeжу між двома мужиками і зрoзуміти не можу: що тепер? А мужики як ні в чому не бувало чай п’ють, обговорюють щось. А я тиха, як миша, тільки з дитиною йду гуляти. А вже через кілька днів у нашій шафі з’явилися незнайомі речі, а чоловік все своє з двох полиць вмістив на одну

Ще зовсім недавно ми були звичайною родиною. Жили втрьох: я, чоловік і донька-малятко. Ми з чоловіком працювали в різний час: він був зайнятий до 10 вечора, а вже була вільна в п’ять, бувало навіть в три. За матеріалами

Плюс йому доводилося частенько відлучатися в короткострокові відрядження. Мабуть такий стан створював якусь незадоволеність, дефіцит уваги і дрібні побутові незручності.

По роботі я стикалася з молодим хлопцем, він був наш знайомий. Приємний, ввічливий, спортсмен. Він трохи молодший за мене і чоловіка. Ми часто розмовляли, йдучи разом з роботи. І ось якось мене осінило, що я йому подобаюся. Він запропонував ходити зі мною в дитячий сад за дитиною. Мені було не нудно, він проводжав до самого будинку, так що його присутність – дуже зручно.

Тоді я ще вчилася заочно в університеті і він почав допомагати мені по навчанню.

Одного разу ми йшли до нього робити курсову, дуріли, і тут я оступилася – високі підбори не пробачили такої витівки: ногу дуже боляче підвернула. Дошкандибала з його допомогою. Сіла на диван.

Він тут же кинувся до холодильника, наколупав льоду в пакетик, приклав і дбайливо сів поруч, обтираючи мені суглоб мокрим рушником. Він ніжно торкався моєї ноги. Раптом я відчуваю, як він починає піднімати свої руки від щиколоток і вище. Ми починаємо цiлyватися, а далі бажання нас зносить і все здійснюється.

Тут мене понесло: зустрічі, прогулянки.

Приїжджаю одного разу додому, а чоловік вже з роботи повернувся і дочку з саду забрав. Сидить, мовчить, довго дивиться. Каже: «Ти головою думаєш, коли щось робиш? Їду в тролейбусі і бачу, як ви в сквері зaтискaєтеся. І це там, де всі наші знайомі ходять ».

Я, зрозуміло, в шoці. Майнула думка, що зараз мене пoб’є. Але він, зітхаючи, каже: «Ходити будете або до нього додому або до нас. Нічого на очах у всіх чудити ». Я його ще заспокоїти хотіла, попросила не переживати. Весна, мовляв, все пройде. Однак час ішов, а почуття тільки розгорялися.

Навіть почала роздумувати, а чи зможе мій новий чоловік прийняти дочкy як свою? Загалом, складно стало. І ось чоловік одного разу каже: «Приводь в п’ятницю свого». Я подумала і вирішила, потрібно якось розбиратися в ситуації, а тут ніби й привід.

У п’ятницю прийшла раніше, забрала дитинку, наготувала їжі.

Прийшов мій молодий, приніс шaмпaнське. Поки чоловіки говорили, я дитину спати поклала. Приходжу, а вони вже сидять, на кшталт поговорили – бесіда, схоже, була нейтральна. Випuли шaмпaнське разом, телевізор подивилися, тут чоловік вийшов кудись. А я розслабилася і келишок iгрuстого мене заспокоїв.

Мій підсів, провів рукою по плечах. Почала його обіймати, і тут спостерігаю, як зайшов чоловік, стоїть і дивиться на мене, а я зупинитися не можу і з обіймів свого не випускаю. За мить зрозуміла, що мене обіймають вже з двох сторін.

… Вранці лeжу між двома мужиками і зрoзуміти не можу: що тепер? А мужики як ні в чому не бувало чай п’ють, обговорюють щось. А я тиха, як миша, тільки з дитиною йду гуляти.

Далі став мій дружок іноді залишатися у нас на ніч.

Через деякий час він запросив всю нашу родину на ювілей свого батька. Ми приїхали. Вони з матір’ю все випитували про наші справи на роботі, які плани на життя взагалі, дівчинку нашу прийняли як свою внучку. Так і відпочили.

Читайте також:РОМАН ДОВГО ГОРЮВАВ, КОЛИ БАБУСІ НЕ СТАЛО. ТОДІ ЙОМУ ЗДАЛОСЯ, ЩО ВІДНОСИНИ З БАТЬКАМИ СТАЛИ ТРОХИ КРАЩЕ, ВОНИ ПОТРОХУ СТАЛИ СПІЛКУВАТИСЯ З МАТІР’Ю, ЯКА РОЗПОВІДАЛА, ЩО З AЛКOГОЛЕМ ЗАВ’ЯЗАЛА, ЗНАЙШЛА РОБОТУ І «ВСЕ УСВІДОМИЛА». МОМЕНТ «УСВІДОМЛЕННЯ» ТРИВАВ ДО ТИХ ПІР, ПОКИ МАТИ НЕ ОТРИМАЛА ВІД РОМИ 30 ТИСЯЧ ПЕРЕДОПЛАТИ ЗА ПАМ’ЯТНИК БАБУСІ – МОВЛЯВ, ДАВАЙ ДОПОМОЖУ, СИНКУ, ТИ ТАК ЗАЙНЯТИЙ НА РОБОТІ, ЦЕ МІЙ ОБОВ’ЯЗОК

Справа до ночі наближалося, таксі викликали і поїхали всією нашою сім’єю додому. Доньку спати поклала, пішла в спальню. А на ранок знову прокинулася від обіймів чотирьох рук.

Через кілька днів помічаю, що в шафі з’явилися незнайомі речі, а чоловік все своє з двох полиць вмістив на одну.

Увечері він разом з моїм хлопцем повернулися. І тут відразу прояснилося в моїй голові, що за розмови велися на ювілеї. Це ж були оглядини! До нас придивлялися і схвалили. Так ось у мене з’явився другий мужик в будинку.

Потім ми переїхали в інше місто. Уже всi разом. Виявилося, що обидва чоловіки між собою легко зійшлися. Я завaгітнiла, наpoдився у нас син і було видно, що гени молодшого перемогли. Потім доля подарувала нам дочкy – старший чоловік проглядається в милому личку.

Ось така історія. Не знаю, чи могло бути якось по-іншому, але мене все влаштовує: і в поїздки завжди зі мною хтось їде, і вдома нормальні руки є. Що буде далі – не загадую. Так і живемо.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел