fbpx
життєві історії
Все було б добре, та свекрухи в нашому житті ставало дедалі більше. – Лесю, я воліла б забрати сорочки Михайлика додому, ти їх, чи не тим порошком переш, чи що, я не розумію, якісь вони не білі, а сірі!, – сказала під час одного з візитів свекруха. Я була розлючена не на жарт. – Чому ти проти? – здивувався Міша. – Моя мати хоче нам допомогти, принаймні, у нас буде менше роботи!

Жарти про свекруху мені завжди здавалися перебільшеними. Моя свекруха, теж мама – думала я! Але не все так просто!

– Не хвилюйся, моя мати добра і дуже чекає на тебе, – заспокоїв мене Михайло, вирушаючи до неї на знайомство.

Після сьогоднішньої зустрічі я таки переконалася, вона цього дуже чекала.

Коли я похвалила її за випічку, вона відразу сказала: “Я дам тобі рецепт, Міша іншого пляцка їсти не буде!”  Мене це вже насторожило. Потім вона пояснила мені, що в Міші “слабке” горло, що молоко з холодильника пити йому не можна, воно має бути трохи теплим, що він не любить майонез, що у нього алергія на котячу шерсть…

– Моя мати не так це мала на увазі, – переконав мене вдома Михайло.

– Розумієш, в неї є лише я, – захищав він свою матір. – Дай їй трохи часу!

Я вирішила не перейматися цим. Михайло був бездоганний вдома, він мені допомагав, ми розуміли один одного, тому я терпіла випадкові візити  його матері.

На весіллі вона трохи зневажала моїх “звичайних” батьків, але в загальному все було добре. Потім все і почалося! Моя свекруха буквально зробила “переворот”.

– Я так сумувала за тобою, і надумала заїхати на каву”, – сказала свекруха в дверях.

– У нас немає нічого до кави, – тихо сказала я Михайлові. – Ближче вечора збиралась йти і щось прикупити солоденьке.

– Як? Як можна їсти ці вироби з магазину? Тобі що, важко самій щось приготувати? Для цього багато розуму не потрібно! – сказала свекруха.

– Міша любить більше вершків у каві.

– Міша, врешті-решт, ти можеш за мене заступитися? Ти мені говорив, який смачний рулетик я купила, кращий, ніж твоя мама готує. А кава? Ти ж мені сам сказав, що таку смачну тобі ніхто в житті ще не готував, бо я туди не даю стільки вершків! – Мама в цей час не промовила жодного слова, Міша також сидів за столом мовчки.

За словами свекрухи, я ніколи не попрасувала сорочку так, як потрібно, а точніше сказати, так, як би це зробила вона. Я погана господиня, а ще у мене немає смаку гарно одягтись, зробити макіяж…

– Михайлику це точно не подобається, він просто немає сміливості сказати тобі це у очі, – говорила свекруха.

Він справді не мав сміливості. Бо інакше він би протистояв своїй матері і заступався б за мене.

Коли ми були одні, нам було весело і зручно. Та свекрухи в нашому житті ставало дедалі більше.

– Лесю, я воліла б забрати сорочки Михайлика додому, ти їх чи не тим порошком переш, чи що, я не розумію, якісь вони не білі, а сірі!, – сказала під час одного з візитів свекруха.

Я була розлючена не на жарт…

– Чому ти проти? – здивувався Міша. – Моя мати хоче нам допомогти, принаймні, у нас буде менше роботи!

– Бо я звикла піклуватися про нас сама!

Міша образився, але після того, як мама поїхала у нас все наладилося.

Того дня мені було погано, у мене піднялася температура, тож начальник відправив мене додому, щоб я відлежалася.

– Я що, забула замкнути двері? Дивно, таке в мене вперше.

Та пройшовши в коридор я мало не знепритомніла: з нашої спальні виходила вона – свекруха!

– Як ви сюди потрапили?

– Михайлик дав мені ключі, ми ж родина! – відповіла вона обурено.

– Я думала прибрати у вас в шафі, там такий безлад, – мило поглянула вона на мене.

– Ви ж завжди на роботі, часу у вас немає, а я не можу дозволити сину дихати цим пилом.

Це була остання крапля мого терпіння! Я вигнала з дому спочатку свекруху, а потім, ввечері,  і Михайла. На щастя, квартира була моєю. Розлучення пройшло швидко і гладко, хоча Михайло взагалі нічого не розумів.

Через два роки я вийшла заміж за ідеального хлопця з дивовижною мамою! У нас прекрасні стосунки, батьки ні до чого не вплутуються, мама уважна свекруха і найпрекрасніша бабуся для наших дівчат.

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – sbie

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook