fbpx

Всі Назарові друзі неначе змовилися, говорили його матері, що це Марія у всьому винна, але в чому саме – ніхто не говорив. А мати тільки мовчала. Сина вже не повернути, залишився онук, і Марія їй як дочка, та й взагалі, не спійманий – не злодій, ніхто свічок не тримав і звинувачувати невістку не має права. Назарова мати лише про одне попросила Марію

Марія і Назар одружилися, у них народився син. Жили по-різному, всяке бувало: дрібні побутові сварки, притирання один до одного. Все, напевно, як і у всіх.

Одного літнього вечора вони посварилися, і Назар кудись пішов, не сказавши дружині, куди. Здавалася б, звичайна сварка, але він пропав на цілий місяць.

Шукали Назара всюди, але пошуки не давали результатів. Через місяць його знайшли в річці. Що сталося на справді, так і залишилося невідомим, а Марія залишилася сама з трирічною дитиною. Багато хто з його знайомих і рідних звинувачували Марію за її спиною, дехто замовчував причину її вини, а інші говорили про її зради і таке інше.

Всі Назарові друзі неначе змовилися, говорили його матері, що це Марія у всьому винна, але в чому саме – ніхто не говорив. А мати тільки мовчала. Сина вже не повернути, залишився онук, і Марія їй як дочка, та й взагалі, не спійманий – не злодій, ніхто свічок не тримав і звинувачувати невістку не має права.

Назарова мати лише про одне попросила Марію: щоб онук завжди був поруч, бо він – єдине, що залишилося від сина, і найдорожче тепер для неї.

Тихенько прошепотіла мати, коли проводжали назара в останню путь: якщо Марія в чомусь винна – не буде їй легкого життя…

Вже через пів року Марія почала зустрічатися з іншим, а через півтора роки вийшла заміж, народила другого сина.

Минув час, Марія виконала обіцянку: онук спілкується з бабусею, знає, хто його рідний батько.

У Марії з новим чоловіком вже двоє спільних дітей, але подружнє життя не ладиться, все якось не добре: ані взаєморозуміння, ані довіри, ані достатку.

І Назарова мати повірила в силу материнського слова, та вже пошкодувала про сказане. Адже життя вийшло важке не тільки у колишньої невістки, але й у рідного внука теж, хлопчик мається, не вживається з новим чоловіком мами…

Чи дійсно таку силу має материнське слово,  чи то збіг і просто життя так склалося – ніхто того не знає.

Автор – Олена К.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page