fbpx
життєві історії
Всі пророкували Максиму й Ірині швидке весілля, але Ірина несподівано вийшла заміж. Її обранцем став племінник матері її подруги, багатий початківець-дипломат, і щоб поїхати на службу за кордон, йому потрібно було скоріше одружутися. А Макс став відомим ловеласом, і доля звела нас

Всі пророкували Максиму й Ірині швидке весілля, але Ірина несподівано вийшла заміж. Її обранцем став племінник матері її подруги, багатий початківець-дипломат, і щоб поїхати на службу за кордон, йому потрібно було скоріше одружутися. А Макс став відомим ловеласом, і доля звела нас…

У столиці, мабуть, дипломат гідної нареченої він собі не знайшов, а Ірина йому сподобалася, тому що була дівчиною скромною, красивою і освіченою. На той час вона закінчила факультет іноземних мов. Тепер Ірина живе з дипломатом в одній з країн Євросоюзу, а Максим так і не одружився, хоча пройшло близько десяти років.

Максиму трохи за тридцять, але з роками він не втратив нічого з того, що мав в юності, а скоріше придбав. Як чоловік в самому розквіті років, він став ще привабливішим. Дружба зі спортом і правильний спосіб життя дали свої плоди – виглядав Макс просто чудово: ні краплі жиру, жодної зморшки на чистому високому лобі, жодної сивої волосини на скронях. Хода по-хлоп’ячому легка, тіло гнучке і струнке. На Максима багато жінок і молоді дівчата дивляться з неприхованим захопленням.

Розуміючи свою значимість в очах жінок, чоловік користувався своєю красою і чарівністю. Жінок він міняв як рукавички. І півроку не проходило, як красеня помічали з новою коханою. Макс жив сам у власній квартирі, мав дорогу машину і ні в чому не потребував. Його дядько був відомий в місті бізнесмен, Максим вважався його нащадком.

Звичайно, бували випадки, коли покинуті жінки мстилися Максимові, але це були дрібниці. Молодий ловелас іноді знаходив на своєму авто подряпини, навмисно зроблені чимось гострим, або написи незмивною фарбою на лобовому склі. Але вже через дві години від цих дрібних капостей не залишалося й сліду. Гроші вирішували будь-які проблеми. Ображені жінки намагалися подавати в суд на Макса, приписуючи йому батьківство народжених поза шлюбом дітей. Але це були чи завідомо неправдиві позови, або все так же гроші вирішували проблеми – результати експертиз на батьківство виявлялися негативними.

Макс, як то кажуть, виходив з води сухим.

Я познайомилася з Максимом по роботі. Мене, як молодого спеціаліста, порекомендував його дядькові друг батька. Перший час Макс просто мене не помічав. Але колись це повинно було трапитися.

На роботі всі говорили, що племінник шефа не пропускає жодної спідниці. Особливо цікавиться новими співробітницями. Значить, черга до мене ще просто не дійшла. І ось цей день настав. Відзначали день народження Клари Петрівни, начальника нашого відділу. Привітати Клару від імені керівництва прийшов Максим. Він сказав потрібні слова, вручив винуватиці торжества букет білих троянд і наказ про матеріальну винагороду за сумлінну працю та у зв’язку з 45-річчям.

Потім був невеликий фуршет. Як не дивно, але Максим не пішов. Він залишився на чашку шампанського. І ось тоді я переконалася, який він привабливий чоловік. Весь жіночий колектив, не відриваючись, слухав його веселі анекдоти і історії. Всі були зачаровані Максом – його дотепністю і красномовством. Зовнішній вигляд теж вражав. Одягнений він був дорого, але не помітно і зі смаком. За столом я всього лише два рази зловила на собі його погляд. І, мабуть, цих поглядів було досить, щоб я стала черговою жертвою племінника шефа.

Після застілля він запропонував підвести мене до будинку.

Але додому ми не поїхали. Ми опинилися в ресторані. Цей ресторан також належав родині нашого шефа.

Макса зустріли чемно, як завсідника і родича господаря. Ми пробули в ресторані години три. Він розповідав про себе, говорив, що втомився від холостяцького життя і шукає «тиху гавань».

Потім Максим цікавився моїм життям, запитав, чи є у мене хлопець. Отримавши негативну відповідь, раптом запропонував зустрічатися. Він не квапив з відповіддю, але сказав, що я підходжу йому для створення справжніх відносин, і він сподівається, що ця зустріч не буде останньою. Він дав час подумати. І я не знаю, що робити.

Звичайно ж, я не вірю йому, і майже напевно буду черговою покинутою, невдалою заміною його першого кохання Ірини. І я не знаю, як переживу розставання, якщо закохаюся в нього. Але, з іншого боку, це унікальний шанс хоча б деякий час побути з таким чудовим чоловіком. Як бути?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page

facebook