fbpx
життєві історії
Всі родичі, друзі і навіть співробітники, яких я давно знаю, від мене відвернулися. А все через те, що я живу з хлопцем, який, як вони кажуть, мені в сина годиться. Так, я вже не молода, мені 45 недавно виповнилося, Роману 24. Але ж ми любимо один одного. Недавно його мама дзвонила. Просила одуматися, і не псувати життя їх єдиному сину. Але я не здаюся. Вважаю, що це стереотипи, яких варто вже позбутися

Всі родичі, друзі і навіть співробітники, яких я давно знаю, від мене відвернулися. А все через те, що я живу з хлопцем, який, як вони кажуть, мені в сина годиться. Так, я вже не молода, мені 45 недавно виповнилося, Роману 24. Але ж ми любимо один одного. Недавно його мама дзвонила. Просила одуматися, і не псувати життя їх єдиному сину. Але я не здаюся. Вважаю, що це стереотипи, яких варто вже позбутися.

Справа в тому, що я не знайшла в реальному житті підтримки ні від однієї людини. Всі мене засуджують і навіть багато хто перестав спілкуватися. А все через те, що я полюбила хлопця, який мені годиться в сини, а він полюбив мене. Ну хіба можна мати щось проти любові? Почну з початку.

Мені 45 років, два рази я вже була заміжня. Перший раз вийшла в 26, багато років ми не прожили разом. Як виявилося, мій чоловік той ще любитель чарки, та й дівчат. Втомилася терпіти це все, розлучилася в 30 років. Два роки взагалі не мала жодних стосунків, потім знову вийшла заміж.

Другий чоловік – дуже важка людина. Якщо у нього був поганий настрій, то хоч з хати біжи. Нам навіть Бог дітей не давав. Напевно, через те, що нам вони потрібні не були. Промучилася я з ним у шлюбі 6 років, розлучилася. Потім дізналася, що дітей я взагалі більше мати не можу, змирилася.

Забавно, що другий чоловік через рік після нашого розлучення зійшовся з жінкою і у них відразу з’явилася дитина. Не знаю, може, їй просто зручно мати такого чоловіка.

Ну а в тому році замовила собі суші з доставкою додому. Хотіла собі якось підняти настрій. Приїхав хлопець з доставки, сильно мені сподобався. У мене ще й проблеми якісь з дверима були. Хлопець цей навіть допоміг мені двері вхідні полагодити за просто так. Сподобався він мені настільки, що я і вдруге замовила суші, запросила Романа тоді на каву. Ну і так ми почали спілкуватися. Роману тоді було 24, ну а мені 44.

Як виявилося, я йому теж сподобалася дуже. Роман навіть думав, що мені років 30, не більше. Роман хлопець освічений, начитаний, серйозний дуже. На такій роботі просто підробляв деякий час. Взагалі, він чудова людина.

Але як тільки мої близькі люди дізналися про те, що у мене роман з молодим хлопцем, відразу почали звинувачувати його в тому, що він донжуан і що йому тільки гроші мої потрібні. Але справа в тому, що він сам свою зарплату на нас витрачає, хоча і живемо ми у мене.

Романа рідня дуже погано на вене відзивається. Мама його не раз телефонувала мені і говорила дивні речі.

– Ти псуєш нашому Ромчику життя. Відпусти його!

А мені так прикро – я ж нічого поганого йому не зробила. Я просто полюбила його, та й все.

Зі мною навіть колеги на роботі не спілкуються, подруги взагалі відмовилися дружити. Все через те, що на думку всіх я не гарно себе веду.

Але мені дуже дивно. Чому я не маю права любити того, кого я хочу? До чого ці норми і стереотипи?

А що ви скажете з цього приводу? Невже це так не гарно з мого боку? Чи все ж всі ці люди перебільшують?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!