Всі звикли, що на Різдво з’їжджаються до мене, бо я, бачте, живе в селі в своєму будинку. Це з одного боку добре, бо коли шум, гам і коляда, то відчувається смак Різдва. Але цього року я вирішила трішки змінити сценарій і обдзвонила всіх заздалегідь. Я вважаю, що зробила правильно. Як не крути, а ці святкові столи відбиваються на гаманцю. Свекруха моя вже в подиві, як і інші родичі. Ніхто собі це свято не уявляє в місті!
Мені подобається жити в селі. Своє подвір’ячко, трохи грядок і сад, найулюбленіше місце мого відпочинку.
Чоловік змайстрував там величезну гойдалку, де я люблю вечорами гойдаючись слухати тишину, а зранку влітку пити смачну кавусю. Ну а взимку з-за вікна розглядати всю цю красу.
Та як би ви знали, як я хочу дременути в місто коли приближаються оці свята.
Бо в мене відчуття, що люди в місті так не святкують, як в селі.
Всі з міста на свята рвуться в село до родичів, там святкують веселяться і повертаються додому у чисту квартиру і з повним гаманцем.
Так і в мене така сама картина. Живу я із батьками, чоловіком і нашим синочком Юрчиком. Маємо гарний просторий будинок, на два поверхи.
Перед святами я зазвичай наводжу генеральне прибирання. Створюю святкову атмосферу деякими новорічними декораціями.
На свята у нас завжди багато гостей. Приїде гостювати і мій брат з сім’єю і сестра мого чоловіка з міста. В ці дні наш будинок наче живе іншим життям.
В оселі шум і гам, і вже немає тої тиші і спокою. Ми накриваємо великий стіл смакоти, я печу домашню випічку, моя мама називає її пляцками.
Всі люблять з моїми пляцками кавувати зранку. І я вам скажу, свята набирають іншого духу, коли нас багато, нам весело і є чим зайнятися.
Мій Юрчик дуже вже чекає, коли до нього позїжджаються братики й сестрички. Вони тоді мають волю на пустощі.
Та все це чудово, але якщо не враховувати всі витрати, які на мене чекають на свята.
Гаманець мій переживає важкі часи, він тоді дуже сильно худне і оговтується, аж через місяць, коли знову зарплатня.
Але ж як без цього, в селі вам життя, то не в місті, тут витає особливий дух Різдва, на вулицях можна чути колядки, мама вже замішує тісто на пампушки. Я готую найсмачнішу кутю, яку за традицією повезу ще до своїх батьків на вечерю.
Мій син кожного року вчить нову колядку, ми прикрашаємо ялинку, яка потім буде на всіх наших фото, щоб потім було що згадати.
Та цього року я вирішила порушити всі ці традиції. Зателефонувала я свекрусі і сказала, що цього року ми всі дружньо їдемо до неї на вечерю.
“Вечеряти в місті?”
Це питання я почула від кожного, до кого телефонувала.
Відчутно було що я всіх своїм бажанням сильно здивувала. Так, я вперше хочу спробувати, як це? Щоб мати з чим порівняти, і дізнатись, як це святкувати Різдво не в дома, а у гостях.
А ви як зазвичай святкуєте Різдво, в сімейному колі, чи їдете до родичів в село?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube”
