fbpx

Ввечері дивлюсь, подружка мою маму позначає у фейсбуці: “Це був неймовірний виступ!” І локація, хоч я її і без підпису знаю: “Львівська опера”. То як з онучкою посидіти, то ногу скрутило, а як в театр з подругою, то на раз-два-три. Я не стрималася і сказала, що шукаю нянечку для Евелінки, бо не даю собі сама ради. А мама мені знаєте що сказала? “А чого ти не сказала, що готова за це мені гроші платити?”

Моя мама була готова сидіти з онучкою лише за гроші. Так просто їй не цікаво.

Ви собі й уявити не можете, як бабусі з одної і другої лінії чекали на те, що ми нарешті ощасливимо їх новим статусом.

І я і мій Денис одинаки, в нас немає рідних братів і сестер, тому онуки в них мали бути перші.

Тому я була впевнена, що поява дитини зробить їх неймовірно щасливими. Всі 9 місяців вони телефонували одна попри одну. Питали, як я почуваюся і що купити на виписку. Ніхто б і не подумав, що закінчиться це все лише гарними словами.

Ні, на виписку, звісно бабусі прийшли, як і найближчі рідні і друзі, але на цьому все закінчилося. Десь зрідка одна і друга бабуся задзвонить і спитає, чи всі здорові.

Я ж думала, вони по черзі будуть приходити, сидіти з онучкою, щоб я хоч трішки відпочила. Біля нас великий парк, де можна гуляти з колясочкою.

Моя мама може забігти на хвилинку, сфотографувати Евелінку, викласти у фейсбук з підписом: “Моя принцеска”, випити чаю, який я маю приготувати і побігти, бо в неї, як не фітнес, то масаж.

Свекруха моя працює, тут я нічого сказати не можу, а ось на свою маму я затаїла образу.

Евелінці вісім місяців. Вона капризує, хоче бути постійно на руках, а я, можна сказати, одна, бо чоловік на роботі допізна і може й у вихідні працювати.

А на вихідних так сталося, що я себе погано почувала.

– Мам, я тебе прошу, прийди і посидь з Евелінкою хоч дві годинки.

– Ой, ти знаєш, Оксанко, мені так ногу скрутило, що не можу й з ліжка піднятися.

А ввечері дивлюсь, подружка мою маму позначає у фейсбуці: “Це був неймовірний виступ!” І локація, хоч я її і без підпису знаю: “Львівська опера”.

То як з онучкою посидіти, то ногу скрутило, а як в театр з подругою, то на раз-два-три.

Я не стрималася і сказала, що шукаю нянечку для Евелінки, бо не даю собі сама ради. А мама мені знаєте що сказала? “А чого ти не сказала, що готова за це мені гроші платити?”

Мені неприємно таке чути від рідної матері.

Це, як на мене, вже недоречно з її боку.

А щоб ви сказали з цього приводу?

Автор – КАРАМЕЛЬКА

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page