fbpx

Ввечері наступного дня на моєму екрані “красувався” надпис “теща”. Я знав, що буду зараз вислуховувати за вчорашній вчинок, але був до нього готовий. – Якщо ти думаєш, що вказавши Любі на двері, ти образив лише її, то ти помиляєшся. Ти поставив в незручне становище всю нашу велику родину. Щоб ноги твоєї в нашому домі не було. – Я танцював від радості!

Ввечері наступного дня на моєму екрані “красувався” надпис “теща”. Я знав, що буду зараз вислуховувати за вчорашній вчинок, але був до нього готовий. – Якщо ти думаєш, що вказавши Любі на двері, ти образив лише її, то ти помиляєшся. Ти поставив в незручне становище всю нашу велику родину. Щоб ноги твоєї в нашому домі не було. – Я танцював від радості!

Сестру дружини скоротили з роботи, тому більше платити за орендоване житло вона не могла. Моя дружина почала мене просити, щоб родичка якийсь час пожила у нас.

– Коханий, але ж це ненадовго. Щонайбільше пару місяців. Адже я не можу залишити сестру в такій ситуації!

На першому тижні.

Таке відчуття, що я в раю! Снідаю млинцями, обідаю борщем, котлетками та компотом, а вечеряю пиріжками з соусом чи тушкованою картоплею. Я дуже здивований був, як Люба все це встигала.

На другому тижні.

Ось і закінчився випробувальний час. Сестра прокинулася вранці вся кудлата і запитує:

– А чого ми сьогодні будемо їсти?

На третьому тижні.

Прийшла під ранок і вирушила на пошуки роботи. Одягла новий костюм моєї дружини. Той, що вона так довго хотіла.

– Коханий, це ж моя мрія! Якщо ти його не подаруєш, я цього не переживу!

Прийшла знову під ранок і одразу лягла спати. Після нашого повернення з роботи Люба лише прокинулася. Почала просити, щоб я побіг їй за мінералкою. Ясна річ, що я не хлопчик на побігеньках!

На четвертому тижні.

Повернулася з нової співбесіди і одразу почала нас радувати:

– Я влаштувалась на роботу!

Я аж затанцював від радості.

– Але для того, щоб я мала хорошу зарплату, мені потрібна автівка. Адже якщо я візьму автівку компанії, це буде мені дорого коштувати. У вас же є дві автівки. А я працюватиму день через три. Так що якщо хтось із вас періодично позичатиме мені автомобіль, і станете розвозити один одного по роботах, то нічого поганого не станеться.

Моя дружина не стала нікому нічого давати, як і я. Тому Люба знову почала шукати роботу. Але ентузіазму у неї значно зменшилося. Тепер вона робила це повільніше.

На п’ятий тиждень.

З цілого тижня, поки вона була у нас, ночувати їй довелося вдома рази три. Грошей ні на що немає, зате в нових туфлях. Моя дружина аж запалилася такими ж!

– Вони – сама досконалість!

Я купив їй такі самі. Тож у нас тепер стоять дві пари однакових туфель. Що вдієш, жінки! З ранку дружина напнула не свої, тому поверталася і переобувалась.

На шостому тижні.

Люба взагалі перестала шукати роботу. Сидить та дивиться серіали. Коли я став робити їй зауваження, щоб вона мила за собою посуд, то вона обурювалася:

– Я тобі що? Домробітниця?

Стала нервувати і дружину:

– Як ти можеш жити із цим чоловіком? Я таких у житті не зустрічала! Він же тобі навіть посудомийку не купив! Я б краще сама жила, ніж із таким.

На сьомому тижні.

Як тільки я виїхав з роботи, то зателефонувала наша “дорога” Люба:

– Дорогою додому заїдь, будь ласка, в магазин і купи мені “з крильцями”.

– Краще сестру набери, їй зручніше це зробити.

– Ну, тобі складно, чи що? Сестра втомилася.

Відмовився.

– Іди сама купляй.

– Ех ти…

Після повернення додому зустрів Любу всю в сльозах, а дружина на мене боком дивиться.

– Невже важко було заскочити в аптеку чи супермаркет? Навіщо ти назвав сестру нахлібницею? Невже ти не бачиш, яка у неї тяжка ситуація? Їй і так погано, а ти надумав її шматком хліба ще дорікати!

На восьмому тижні.

– Дорогий, можеш дати грошей, а то мені заправитися нема за що.

Я здивувався.

– Кохана, ти ж недавно отримала зарплату.

– Я позичила сестрі на новенький костюм, тому що їй потрібно в банк йти на співбесіду.

– Дорога, навіщо купувати костюм заздалегідь? От коли влаштується працювати, тоді й можна буде на костюми витрачатися.

– А в чому їй йти на співбесіду? У колготах?

– Це її проблеми. Нехай сама вирішує.

Потім вона стала у всіх гріхах робити винним мене.

– Дорога, ти знову не помилилася. І я прямо зараз збираюся довести тобі, що я справді такий, як каже твоя сестра.

Я пройшов до зали, відкриваю шафи і дістаю звідти всі шматки Люби.

Та почала лити сльози:

– Що ж ти робиш?

Я відповідаю:

– Мила наша родичка, від цього дня двері нашого безкоштовного хостелу для тебе наглухо зачинені, тож повертайся ти до своєї матері.

Люба зібрала всі свої шмотки і вирушила додому.

Так хотілося надати їй прискорення, але стримався. А дружина хотіла щось бурчати, але я відразу її зупинив.

– Тільки скажи щось і їздитимеш на роботу на громадському транспорті.

На дев’ятому тижні.

Дзвонить теща і повідомляє мені з трепетом у голосі, що я сильно образив не лише Любу, а й всю їх родину. Вона тепер вважає, що вона більше не має зятя. І щоб не переступав поріг її будинку. Я аж затанцював від радості.

Минуло трохи часу і моя дружина почала приходити у свій нормальний стан.

Після цього я вирішив, що це був останній раз, коли я допомагав бездомним або тим, хто втратив роботу. Головне – це спокій мій та моєї родини. А також сімейне щастя.

Що скажете, правильно я вчинив?

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page