fbpx

Ввечері після роботи заходжу в Instagram і дивлюсь, моя свекруха опублікувала світлину колишньої невістки. Позначила її, купу квітів і смайликів накидала. Мені трохи смішно було це бачити, але коли за два дні на моє свято Лідія Степанівна мені навіть не подзвонила, а лише у вайбері надіслала стандартне – “вітаю”, мені стало якось не по собі. І лише коли ввечері на каву забігла моя подруга, все стало на свої місця

Відколи свекруха зрозуміла, що попередня невістка була багатша за мене, стала робити все для того, щоб звести з нею сина.

Ну не може Лідія Степанівна змиритися, що її син тепер мій чоловік.

Іван з першою дружиною прожив три роки, дітей в них не було. Розлучились вони мирно, бо зрозуміли, що не підходять один одному. Як я розумію, свекруха і її недолюблювала, але то таке.

Я розкажу про свою історію з Лідією Степанівною.

Приходила свекруха до нас коли заманеться, бо вона звикла доглядати за сином. (Після розлучення Іван деякий час жив з нею).

Все я їй була на заваді. І задовго сплю, і малу каструлю борщу зварила і тюлі погані купила, бо надто дорогі, можна ж було розпродажу дочекатися.

До речі, живемо ми в моїй однокімнатній квартирі.

Чоловік маму виправдовував, бо вона нам влітку завжди повну сумку всього з дачі привозила.

Я мовчала, хоча бачити її в 9.00 в мене не було ніякого бажання.

Але якимось дивом вона дізналася про те, що колишня дружина Івана піднялась на кар’єрних сходах і Світлана була вже не менеджером, а керівником цілого відділу.

Зарплата в Світлани також зросла. Ось Лідія Степанівна і зрозуміла, що її сину буде вигідніше жити зі Світланою, аніж зі мною. Я ж звичайний перукар, як вона каже.

Я слухала її невдоволення, впускаючи в одне вухо, а випускаючи іншим.

Але нещодавно трапилась така дивна, як на мене ситуація.

Світлану, першу дружину Івана я знаю, бо містечко в нас невелике.

Ми навіть стежимо одна за одною в соціальних мережах. А ще в нас день народження з різницею в три дні.

В Світлани був 4 листопада, а в мене 6.

Ввечері після роботи заходжу я в Instagram і дивлюсь, моя свекруха опублікувала світлину колишньої невістки, позначила її, купу квітів і смайликів накидала. Мені трохи смішно було це бачити, але коли за два дні на моє свято Лідія Степанівна мені навіть не подзвонила, а лише у вайбері надіслала стандартне – “вітаю”, мені стало якось не по собі.

То колишню вона привітала, ще й світлиною, а я не вартую її уваги.

А коли ввечері на мій день народження забігла на каву подружка, то сказала, що не раз чула від людей, що моя свекруха жаліється на мене.

– Зі Світланою мій Іван би жив, як в Бога за дверима, а з тою піде з простягнутою рукою по світу.

Але що вона від мене хоче? Її син живе в моїй квартирі, ми обоє працюємо, я готую, прибираю, перу і прасую.

Ну дивна жінка, чесне слово…

Автор – Наталя У

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page