fbpx

Ввечері я без настрою приготувала вечерю, і з нетерпінням чекала Павла. Коли ми сіли за стіл, я взяла телефон, і мовчки показала фото, на якому він іде обіймаючи біловолосу молоденьку дівицю. – Раз ти вже все знаєш, то пропоную мирним шляхом розлучитися. Я ніколи тебе не кохав. Моєю місією було знати хорошу маму для Руслана. Я її виконав. – А далі він розказав про таємницю, до якої я не була готова

Ввечері я без настрою приготувала вечерю, і з нетерпінням чекала Павла. Коли ми сіли за стіл, я взяла телефон, і мовчки показала фото, на якому він іде обіймаючи біловолосу молоденьку дівицю. – Раз ти вже все знаєш, то пропоную мирним шляхом розлучитися. Я ніколи тебе не кохав. Моєю місією було знати хорошу маму для Руслана. Я її виконав. – А далі він розказав про таємницю, до якої я не була готова.

***

Коли я познайомилася з Павлом, він відразу розповів мені, що його дружина пішла з життя і він виховує сина один. Я не надала цьому особливого значення, так як тоді ще не думала, що полюблю цього чоловіка так сильно.

Ми деякий час зустрічалися, але більше нічого про свою дитину мій молодий чоловік нічого не говорив. Час минав, ми ставали все ближче і ближче один до одного, і одного разу я сама попросила, щоб Павло познайомив мене з Русланом. І як я була здивована, коли побачила, що хлопчикові, який ріс без мами, було всього одинадцять місяців.

Малюк мені відразу сподобався, в мені прокинулися якісь невідомі материнські почуття і я стала постійно просити Павла про зустріч з його сином.

Так мало-помалу я і переїхала в будинок коханого чоловіка і стала виховувати його сина. У півтора року Руслан називав мене мамою, а я душі в ньому не чула. Незабаром Павло зробив мені пропозицію і ми одружилися. Спільних дітей мені, звичайно ж, теж дуже хотілося, але я відкладала це, хотіла, щоб Руслан насолодився моєю любов’ю з повна, адже він так довго жив без мами.

Минуло чотири роки. Наш тато став приділяти нам все менше і менше часу. Спочатку я не звертала на це уваги, у чоловіка був власний бізнес, який завжди вимагав його присутності. Хіба мало що там могло статися, значить так треба, думала я.

Але якось раз, гуляючи з сином, я побачила свого коханого Павла з молодою дівчиною. Вони йшли по вулиці в обнімку, в її руках був букет. Чоловік не бачив нас, але я зробила фото на телефон, щоб було чим довести свої домисли при майбутній розмові.

Увечері я чекала чоловіка і дуже нервувала. Під час вечері я без слів показала Павлу фотографію на своєму телефоні. Він, злегка поперхнувшись, відклав тарілку і спокійно так заявив: – Так. Ти перестала цікавити мене, як жінка. У мене є інша. Раз вже ти дізналася про це, давай розлучимося. Раніше я мовчав про це, тому що мене влаштовує, як ти виховуєш мого сина. Я була здивована такою прямотою, але зараз важливі були не мої почуття, а доля дитини. – Я піду тільки за однієї умови: Руслан залишиться зі мною. – Подивимося кого він сам вибере.

Павло продовжив вечеряти. На наступний день чоловік привів додому свою коханку. Вона незадоволеним поглядом окинула і мене, і Руслана. Було видно, що в силу свого віку вона не готова бути матір’ю, тим більше для чужої дитини.

Павло покликав сина і сказав: – Синку, ми з твоєю мамою розлучаємося, і вона переїжджає. Ця тітка тепер буде твоєю новою мамою. Руслан злякався, кинувся до мене і закричав: – Мамо, тільки не віддавай мене їм… Я заспокоїла свого малюка, обіцяючи йому, що ми завжди будемо разом. Руслан пішов грати в свою кімнату. Коханку Павло попросив вийти і почекати його в машині. А наша розмова продовжилася.

Павло вразив мене, розповівши те, про що я стільки років не знала: – Руслан мені не рідний син, у мене не може бути дітей. Ми з дружиною зробили ЕКO. Коли виникла загроза матері при народженні: або дитина або ж вона, Ліда вибрала життя дитини і взяла з мене обіцянку знайти сину гарну маму. Я цю обіцянку виконав. Забирай Руслана, якщо хочеш, з тобою йому буде краще, я оформлю все документально і буду допомагати грошима.

Звичайно Руслана я забрала. Анітрохи про це не шкодую. Хлопчик у мене росте розумний і вихований і нічого, що в ньому немає ні краплі мого…

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page