fbpx

Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці

За свого Романа я і вийшла заміж через його щире і добре серце. Живемо ми в селі нашою дружньою сімейкою. Чоловік працює механіком на підприємстві, я прибиральницею в школі.

Обидвоє ми вже пенсійного віку. В нашому селі, мабуть, немає такої хати, де би мій Роман не приклав своєї руки. Всі його дуже люблять і поважають.

З нами проживає наша дочка із зятем і двома синочками. За хлопцями зазвичай приглядаю я, адже діти наші постійно на роботах. Та й я радію, що в будинку і на подвір’ї у нас всюди лад.

Діти по сучасному ремонти поробили. На подвір’ї у нас бруківка, альтанка. Одним словом, діти наші молодці. В цьому році ще й браму нову поставили, краса, сусідам годі очей відірвати.

З тою зміною календаря, я геть забула, що за свято наближається.

Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів набирає. Ох і налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла.

А тут наш собака вірний дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло в котельні і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз на такому холоді.

Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці. Як-не-як пес завжди знайде де себе зігріти, навіть і в стодолі в сіно би сховався, якби вже йому було так сильно холодно.

Зранку зять прокинувся до роботи, а на брамі хвіртки немає, ох і паніка почалась. Зять з дочкою до роботи стривожені поїхали, а я давай шукати.

Мало не все село оббігала, всіх питала та ніхто не бачив. Аж потім мені рибаки підказали, що наша хвіртка на ставку лежить.

То ще добре, що лід не розмерзся, а то би була пакість. Якби вона потонула, то ми би її лише в літку витягнули.

Хто таке нам зробив, мені дізнатись не вдалось, та в нас немає дівки, щоб робити такі збитки.

Чи то навмисне було зроблено через заздрощі, що в нас така брама гарна? Я вже й не знаю що й думати.

А у вас як? Чи роблять ще якісь збитки у цей день?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page