Ви ж обіцяли що купите в мене чвертку свині, свахо! Я ж її ростила, годувала, доглядала, а коли прийшов час, ви даєте задню? Від кого від кого, а від вас я такого не очікувала, – сказала я мамі своєї невістки, яка як і я, живе в селі. – Та нічого я не обіцяла! Щось ви собі, свахо, самі надумали, ще й мене винною робите. Ви як казали: було б добре, якби ви купила. Я ж відповіла, що може й так. Але це явно не означає, що я 100 відсотків куплю у вас чвертку, – відповідала мені сваха

– Ви ж обіцяли що купите в мене чвертку свині, свахо! Я ж її ростила, годувала, доглядала, а коли прийшов час, ви даєте задню? Від кого від кого, а від вас я такого не очікувала, – сказала я мамі своєї невістки, яка як і я, живе в селі.

– Та нічого я не обіцяла! Щось ви собі, свахо, самі надумали, ще й мене винною робите. Ви як казали: було б добре, якби ви купила. Я ж відповіла, що може й так. Але це явно не означає, що я 100 відсотків куплю у вас чвертку, – відповідала мені сваха.

– В мене повна морозильна камера, що й масла нема де втулити. Ви ж знаєте яке в мене стадо було гусей, качок і курей. Це ж також м’ясо. А без вашої свинини можна і обійтися, – вкотре наголосила мені сваха.

Я не дуже переживала, бо знала, що таке м’ясо в мене точно не пропаде. Як не знайдуться покупці, то самі з’їмо, зима ж велика. Але образу на свою сваху я таки затаїла.

І я і моя сваха живемо в селі, але не одному, а за тридцять кілометрів оді від одних. Діти живуть окремо. І в свахи і в нас з чоловіком, по троє дітей в яких є сім’ї і яким потрібно допомагати.

Я тримаю дві свинки, щоб круглий рік мати своє м’ясо. Звісно, як і сваха, я тримаю і гусей і курей і навіть кроликів трохи маю.

Але завжди я чвертку свинки комусь продаю. Діти дуже такого м’яса не хочуть, кажуть, надто важке. А я собі продам і вже якась копійка до пенсії буде.

Вже який рік у нас м’ясо купляла сваха зі сватом, бо самі вони не тримають, кажуть, не вигідно.

Але в цей раз сваха мене здивувала і відмовилася купляти.

Я не подала вигляду, що розчарована, але трохи наговорила я їй лишнього. Але для чого було мені голову крутити, як не мала наміру брати?

Але що найцікавіше, десь за місяць часу від невістки я дізнаюся, що сваха таки купила пів свині, але річ в тім, що там м’ясо штучне, бо на комбікормах вирощене. Моє ж вилеяне мною і чоловіком.

І відразу ж місце в морозилці з’явилося… Так мені неприємно. Я планую при зустрічі їй то все виговорити. Теж мені, рідня називається.

Ну хіба це гарно було з її боку?

Автор – Карамелька

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!