Я ніколи не поспішала виходити на пенсію, бо дуже любила працювати і свою роботу. І коли цей момент настав, удома мені швидко стало сумно. І, чесно кажучи, дуже самотньо, бо чоловіка не стало кілька років тому, а діти вже давно живуть у своїх сім’ях.
У мене було стільки енергії, яку можна було витратити на користь! Тому я вирішила частіше навідуватися до свого сина та невістки, які жили неподалік мене. Крім того, мені хотілося проводити більше часу зі своїм 2-річним онуком. Поки молоді працювали (невісточка не захотіла йти в декрет), з малечею сиділа нянечка.
Якоїсь миті я зрозуміла, що можу допомогти своїм рідним і замінити няню. Це ідеальний варіант і для мене, і для них, бо вони зможуть заощадити і не оплачувати послуги чужої людини. У собі я була впевнена, адже виховала двох прекрасних дітей. Та й зараз із цим набагато простіше: усі потрібні речі під рукою.
Це в мій час доводилося на всьому заощаджувати і рахувати кожну копійчину. Але ж жили якось! Головне – оточити дитину турботою та теплом. І я готова дарувати своєму онукові всю себе. Твердо це вирішивши, я прийшла до сина та невістки, щоб розповісти про свою ідею.
Однак їх реакція вразила мене. Спочатку вони мовчки переглянулися, а потім просто вийшли з кімнати і хвилин 5 про щось жваво говорили.
Повернувшись, вони сказали, що їх повністю влаштовує робота няньки, адже вона є кваліфікованим фахівцем. Мовляв, вона не просто сидить із дитиною, а й використовує особливу методику.
Мені стало дуже прикро, і я попросила сина провести мене додому. По дорозі я запитала, що насправді не так, адже моя ідея не така погана. У відповідь Руслан сказав те, чого я ніколи не очікувала від нього почути.
«Пробач, але я не вважаю тебе за хорошу маму. Тому ми не можемо довірити тобі нашу дитину та дозволити проводити з нею так багато часу», – рівним голосом відповів син.
Це якийсь жарт? Невже він справді вважає, що я погана бабуся та мати? Так, я багато працювала, коли син був маленьким. Але в нас із батьком не було іншого виходу! Ми дали дітям чудову освіту, поставили їх на ноги.
Невже через стільки років я заслужила почути все це? Мені здається, що невістка налаштовує сина проти мене. Напевно, їй просто набридло, що я постійно приходжу до них додому. Але, крім них, у мене більше нікого немає. Дочка вже давно вийшла заміж і поїхала за кордон.
Почуваюся просто жахливо. Ночами мене у безсоння, бо я думаю про те, що зробила не так, де помилилась.
Адже раніше син ніколи не казав мені нічого подібного! Та й у нас завжди були чудові стосунки. Невже всьому цьому кінець? Яка мене чкає старість?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото – Ibilingua.com.
