Зустрічалася з хлопцем, потім навіть жили разом (два місяці). Спочатку говорив про те, що можливості фінансові непогані, працює програмістом на двох роботах нібито, плюс накопичення на вкладі є.
Ну ок. Я теж не мало можу собі дозволити, думаю, на шиї сидіти не буду у нього, але зможемо в бюджет разом вкладатися загальний.
Жили у мене на знімній квартирі, відразу почав говорити, що раз він живе у мене, то платити буде він (його квартира далеко від центру, але своя).
Але слова були тільки словами, обіцянками. Те зарплату затримали, то знову затримали, то не може з вкладу гроші зняти, то ще якась байка.
А набігло за оренду вже за два місяці. Я психанула і заплатила сама, раз він тільки на словах такий молодець. Ну це добре, я і так за неї платила, не критично.
Продукти найчастіше купувала я, часто було таке, що він йшов в магазин і говорив, мовляв грошей немає, і я давала свою карту йому. Відповідно, пін-код він знав.
Читайте також: Друзі дорожчі за здоров’я дружини – пізно зрозуміла
Прикол був останній такий: приходжу в понеділок після роботи додому. Він хворів і вдома сидів.
Я, мовляв, піду сміття викидати, каже. Добре, думаю, а я піцу вирішила приготувати, і кажу йому: «Купи пива під піцу».
Шарудячи на кухні, готую, мою щось. Тут смска з карти приходить про списання грошенят з моєї картки в магазині недалеко від будинку. Дивлюся – карти моєї немає на місці.
Він мовчки і не запитавши мене взяв мою карту, пішов купив пива і щасливий прийшов назад додому. І навіщо мені мужик, який на пиво не має, а сам тільки кричить, що за квартиру заплатить, і видача планували разом, він хотів путівки нам купувати, нібито на море.
Вигнала його на наступний же ранок, вечір з пивасиком і піцу вирішила не псувати собі.
