Вийшла я офіційно заміж всього три тижні тому, жили ми до цього з Вадимом пів року разом в райцентрі на орендованій квартирі. Хлопець він хороший, добрий, турботливий, заробляє добре – працює на двох роботах.
Я давно знала що Вадим – жаворонок, бо сам родом з села, де виріс і де живе його мама. Він змалечку вставав рано, допомагав батькам по господарству. Тепер працює на роботі, яка вимагає присутності вже о 6.30 ранку. Але поки ми жили в місті окремо -це не було проблемою.
Я просто звечора готувала Вадиму, що взяти на роботу, він сам щось снідав і йшов собі тихенько. Я ж спала до 9-10 години, і не тому, що лінива, а тому, що я працюю віддалено у сфері продаж через інтернет, і найбільша активність моєї роботи припадає вечір і ніч, я часто до часу ночі працюю.
Так ось. Жили ми собі, але вирішили розписатися. Добре ж разом? Добре. То чого зволікати. нам вже по 29 років майже. Сказано – зроблено, пішли й просто одружилися вдвох, без всяких урочистостей – часи зараз не для свят. Сходили з Вадимом вдвох у кафе та й по тому.
А от після все змінилося. Справа в тому, що ми вирішили якийсь час пожити у мами Вадима Валентини Василівни в селі, аби швидше назбирати на власне житло. Я працюю з ноутбуку, мені байдуже, де жити, а Вадиму прийдеться ще раніше прокидатися, щоб встигати машиною на роботу в місті. але для мого чоловіка ранні прокидання – не проблема.
Переїхали ми, значить. І почалося буквально наступного дня. Коли я вийшла снідати на кухню о 12 дня, свекруха якраз прийшла на обід з роботи з сільради, де працює на пів ставки. Мама чоловіка побачила, що я щойно прокинулася, і сказала, що так не годиться, що я маю щодня вставати з Вадимом, готувати йому сніданок, варити каву і проводжати нароботу.
Я пояснила мамі чоловіка, що для нас це не проблема, що я працюю допізна, тому Вадим зовсім не проти, аби я поспала зранку і не вскакувала разом з ним до світанку. Але свекруха щось пробубніла собі під носа і залишилася при своїй думці.
Наступного ранку, коли за вікном було ще темно а на годиннику – 4.15 ранку, я прокинулася від того що з мене раптово і різко зтягли ковдру! І це не був мій коханий, це виявилася його матуся! Добре, що я сорочці була! свекруха захихотіла і вибігла зі спальні. Вадим в цей час вже був у душі.
Коли я сказала про це чоловіку, він сказав, що мама це з добра, щоб привчити мене рано прокидатися. Він думав, що я в маминій оселі йому о 4-й ранку сирники буду смажити! Коли Валентина Василівна вперше зтягла з мене ковдру о 4.15 – я думала це недолугий жарт у неї такий. А вона вирішила мене таким чином дійсно привчити мене до ранніх прокидань.
Це повторялося три тижні. Щойно Вадим з ліжка й в душ – Валентина Василівна тут як тут, смикає з мене ковдру, хихотить і втікає. Жартівниця.
І ось я у мами і подаю завтра на розлучення. А свекруха й Вадим щодня мені дзвонять, вибачаються і просять повернутися.
Автор – Олена М.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Свекруха моя знову умудрилася вчудити! Ну скільки пояснювали, просили людину – все одно своє гне. Ось і зараз. Але вона весь час забуває про це прохання, ну або навіть абсолютно свідомо ігнорить його. Притягла дитині розумний телефон, який, само собою, у малого вже є
- Оскільки у нього за містом невелике господарство, є живність – коза. кури-качки – та город, його дні з коханою жінкою мають бути дуже насиченими. Підйом із самого ранку. Потім робота. Догляд за тваринами та майбутнім урожаєм. Неспішно, без фанатизму. Але щоб аж до обіду. Потім невелика перерва й знову працювати – все, як у наших предків. Вони роботи не боялися і жили сто років. Моя квартира в центрі Луцька йому як п’яте колесо
- Учора моя невістка Олена мала 36 років. Та я поїхала у місто до дітей на два дні раніше – щоб усе їй допомогти, разом приготувати всілякої домашньої смакоти – голубців, завиванців, холодцю, перців нафарширувати, торт спекти, млинців з сиром солодких . Привезла з села всього свого – курку, качку свої, свининки на холодець купила в сусідів, яєць – теж своїх, мочка і сиру, тільки зробила. Ну й овочів-фруктіва, само собою. Ледве доперла все маршруткою! А сьогодні вже поїхала зранку додому, наплакалася всю дорогу і заспокоїтися не можу – ну так прикро! Ну хіба так можна??? Все запхала в холодильник і не глянула. А відмітили – просто сором
- Свекруха Марина Федорівна – золота людина. Мудра, знає життя на багато краще за мене. Маю її слухатися, щоб з мене хоч якийсь толк був. Я не правильно доглядаю за чоловіком, тобто її сином, неправильно роблю все для дитини. Днями зібралася я прибрати зуб, муляє мені давно, а мама чоловіка каже мені: “Не здумай! Тобі занесуть щось і в щоці утвориться дірка!” І що тепер робити – не знаю, невже свекруха права? А вона мені: “Ти йому ручки-ніжки пошкодиш. Ось я дивилася передачу, там так і було”
- Я ще в п’ятницю попередила і сина і невістку, щоб приїхали в село, бо потрібно все з поля допомогти зібрати. В мене дочка ще є, Наталка зі мною живе, але до роботи – дуже лінива. А ось невістка – інша справа. Того дня ми мали справу з морквою і бурячком. Невістка копала, а я відразу ж обчиняла. Робота в нас йшла конвеєром, тільки бухгалтерія підвела, як любить сміятися мій чоловік. А після роботи всі сіли до столу. Я й не сподівалася, що моя невістка така