fbpx

Вийшла я заміж за Тимофія в у 27 років. Чоловікові було 39. Ми з Тимофієм і двома маленькими дітьми живемо в Києві на орендованій квартирі. Батьки його, мої свекри, в іншому місті. Є у Тимофія старша сестра Світлана, вона заміжня, двоє дітей, і брат теж є з двома дітьми, але він розлучений, живе з батьками, а діти його з матір’ю. Чоловік мій перед весіллям відремонтував батьківський будинок. Ремонт капітальний, повністю обставив технікою і меблями

Вийшла я заміж за Тимофія в у 27 років. Чоловікові було 39. Ми з Тимофієм і двома маленькими дітьми живемо в Києві на орендованій квартирі. Батьки його, мої свекри, в іншому місті. Є у Тимофія старша сестра Світлана, вона заміжня, двоє дітей, і брат теж є з двома дітьми, але він розлучений, живе з батьками, а діти його з матір’ю.

Чоловік мій перед весіллям відремонтував батьківський будинок, прилаштував другий поверх, літню кухню. Ремонт капітальний, повністю обставив технікою і меблями. При тому, що сам живе в іншому місті на орендованій квартирі. Але в цілому все добре, Тимофій це робив для своїх батьків.

Після весілля ми поїхали в Київ. Через 2 роки народився перший синочок, через півтора року – другий. Квартири власної у нас так і немає. Справа в тому, що мої свекри вже пенсіонери, а брат чоловіка – невдаха, зарплата у нього маленька, сестра, хоч і заміжня, постійно бідкається і вивуджує у Тимофія гроші. То їй потрібен айфон, то допоможіть зуби зробити, то речі якісь хоче дітям купити. Після весілля вона постійно співала мені пісні про те, яка у мого чоловіка була колишня наречена гарна, що вона весь час їм купувала дорогі подарунки, взуття, косметику і їй, і мамі. Віка, сестра Тимофія, безпардонно зняти з мене взуття і сказати: «Подаруй мені, там, в столиці, собі нові купиш!».

Після нашого від’їзду Віка регулярно надсилала мені замовлення купити їй сукню, джинси, чоботи. І говорила: «Ти скажи моєму братові, щоб грошей дав! Він не відмовить!».

Я спочатку їй купувала, виконували її прохання. Потім не витримала і трохи «обдала окропом». Так само і зі свекрухою. Валентина Іванівна приїжджає до нас за рахунок сина, квитки купую завжди я. То вона на огляд до спеціалістівприїжджає, то за онуками нібито скучила. І щоразу біжить по магазинах і накуповує речей для всієї рідні.

А все тому, що Тимофій мій колись добре заробляв і дійсно всіх балував, одягав, взував і так далі. Тоді у нього було своє житло і хороший бізнес. Зараз картина інакша. Немає такого стабільного доходу, немає житла. От скажіть мені, зараз, коли Тимофій одружений і в 40 років без власного житла з двома дітьми, чи мають родичі моральне право маніпулювати його добротою, тиснути на жалість і вивуджувати собі у нього гроші? Зауважте, не на ліки або на ще якісь життєві труднощі. Просто то мати хоче на море з’їздити, або брат, якому 38 років, теж хоче одягтися за чужий рахунок, сестра – айфончік і Бог знає ще що! Якщо все буду розповідати, просто втомитеся читати.

Чи це нормально? Чи Тимофій мій слабохарактерний, раз не може їм відмовити? Виходить, наша власна родина для нього не на першому місці?

Автор: Лідія

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page