fbpx

Випадково дізналася про зраду зятя, тепер не знаю, чи казати дочці? Це ж для неї буде справжньою трагедією!

Читаючи чергову історію в інтернеті, часто ловила себе на думці – не може такого бути! У житті так не буває, щоб люди настільки цинічно обманювали, зраджували, використовували інших.

А тепер я не знаю, як вчинити з тим, що сталося в моєму житті, вірніше, в житті моєї дочки. Ріточка у нас єдина дочка, розумниця і красуня. Джерело

Рік тому закохалася без пам’яті, її хлопець – Артем, нам здався хорошим. Відіграли красиве весілля. Ми подарували молодим квартиру, а його батьки – новий автомобіль.

Жили вони спокійно, дочка була дуже щаслива. Правда, Артем не сильно напружувався, щоб щось заробити. Влаштувався в салон зв’язку, де сидів цілими днями за невелику зарплату.

Дочка закінчила університет і пішла в школу працювати. На життя їм вистачало, та й ми зі сватами допомагали, чим могли. Рита зaвaгітніла, прийшов час народжувати. Відвезли її в пoлoговий будинок.

Артем сказав, що йому на роботу обов’язково треба повернутися, а ми з чоловіком залишилися чекати, коли дочка народить. Все пройшло благополучно – нapoдився хлопчик, здоровенький. Артему ми не змогли додзвонитися – порадувати його, привітати.

Читайте також: Щoб у хaтi вoдилиcя гpoші, oсь що пoтрiбно зрoбити. Мeнi ще колись бaбyся рoзпoвідaла і вiн таки пoдіяв

І тут дочка попросила привезти їй іншу нічну сорочку, так як взята з собою забруднилася. Сказала, теж не може Артему додзвонитися, передала мені ключ від їх квартири. І ще порожні пляшки від випитого соку – щоб відвезти додому.

Ми з чоловіком поїхали, чоловік залишився в машині, я піднялася на їх третій поверх. Про всяк випадок зателефонувала, ніхто не відгукнувся. Відкриваю дочкинем ключем двері, а там …

В коридорі якась дівчина, напівгола, тільки в доччиному халатику червоному, шовковому, з келихом вина і сигаретою. Перелякана така.

А мій зять Артем в душі – поет там на повний голос. Від несподіванки я впустила пакет з пляшками, там щось розбилося. Я постояла хвилину, потім розвернулася і пішла.

Чоловікові нічого не сказала, доньці купила нову сорочку і передала. Артем приїхав в пологовий будинок через 2 години, буркнув чоловікові, що був дуже зайнятий.

А мені так противно стало, що не змогла на нього навіть дивитися! Тепер не знаю, говорити дочки чи ні? Це ж для неї буде справжньою трагедією! А їй же ще малюка годувати!

You cannot copy content of this page