fbpx

Вирішили ми, що переїдемо до його мами, а свою квартиру здаватимемо. Іншого шляху виплачувати іпотеку та не протягнути ноги ми не знайшли поки що. Інні Леонідівні тут захотілося на Миколая вже поставити ялинку та вбрати її виключно скляними прикраси. Це у квартирі, де два коти та маленька дитина, яка активно повзає скрізь! Я хоч і на чужій території, але маю намір відстояти. Чесно кажучи, чудово обійшлася і без ялинки взагалі, як на мене, так просто зайвий пилозбірник

Ось не думала, що ялинкові прикраси можуть стати каменем спотикання. Але у мами чоловіка просто талант створювати проблеми із повітря. Їй захотілося поставити ялинку та повісити на неї виключно скляні прикраси. Це у квартирі, де два коти та маленька дитина, яка активно повзає скрізь. Безпека? Ні, не чули.

Так склалося, що зараз ми змушені жити у свекрухи. Я у декреті з дитиною, а чоловік півроку тому втратив хорошу роботу. Влаштувався він швидко на іншу, але там платили набагато скромніше. А у нас квартира в іпотеці, за неї треба якось платити. От і вирішили, що переїдемо до його мами, а свою квартиру здаватимемо. Іншого шляху виплачувати іпотеку та не протягнути ноги ми не знайшли поки що.

Від перспективи жити разом із захватом не прийшов ніхто, ні чоловік, ні я, ні його мама. У нас непогані стосунки з Інною Леонідівною, але кожен звик жити своїм життям. У нас із чоловіком у сім’ї свої правила, у мами чоловіка інші, але довелося якось підлаштовуватися одне під одного.

У свекрухи двокімнатна квартира, одна кімната окрема, але дуже маленька, її зайняла свекруха. А нам дісталася простора, але прохідна. Моторошно незручно, звичайно, але не в нашій ситуації перебирати. Пустила жити – вже дякую, як то кажуть.

Я розуміла, що на чужій території, тому намагалася підлаштовуватися під маму чоловіка. Перестала готувати печінку, тому що їй вона “фу, пахне неприємно”, хоча ми з чоловіком любимо. Перестала користуватися кондиціонером для білизни, тому що він свекрусі також пахне дуже сильно.

У неї взагалі запахи загострена реакція. Але дивовижне поруч – запах від своїх двох котів, які періодично роблять свої справи, де завгодно, вона не відчуває.

Ну, якось намагалися уживатися. Я майже весь день проводила вдома сама, чоловік і свекруха на роботі, а я з дитиною і намагаюся щось зробити вдома. А роботи вдома завжди вистачає. Після одних котів щодня стільки вовни залишається, що треба щодня пилососити, інакше вона клубочиться починає.

На вихідні, до свята Миколая, свекруха надумала ставити ялинку. Стоятиме вона в нашій прохідній кімнаті, бо в маленькій кімнатці мами Сашка вона не поміститься. Я б, чесно кажучи, чудово обійшлася і без ялинки взагалі, як на мене, так просто зайвий пилозбірник. Тим більше, у квартирі два коти, які в спокої цю нещасну ялинку не залишать.

Але сама ялинка, бог із нею, хай буде. Проблема в тому, що Інна Леонідівна має намір прикрасити її виключно скляними іграшками. Якісь ще мокроносе дитинство мого чоловіка пам’ятають, якісь свекруха купувала пізніше, але поєднує їх одне – всі вони дуже тендітні.

Нагадую, ялинка стоятиме в прохідній кімнаті, де ходять клубками два коти та маленька дитина, яка активно повзає і намагається ходити, чіпляючись за все поспіль. Скільки разів вони впустять ялинку за день? Скільки прикрас уціліє після падіння? Скільки уламків розлетиться по квартирі?

Минулого року мама чоловіка якось обійшлася без ялинки, а цього року прямо свята захотілося. Я висловила свою думку, що якщо установка цієї махини, а ялинка там під стелю, це блаже, то прикраса її склом – це вже примха. Дуже небезпечна примха.

На цьому ґрунті виникла між мною і мамою Сашка суперечка. Я порадила мамі чоловіка купити собі маленьку ялинку і поставити у себе в кімнаті, нехай її й вбирає, скільки їй там хочеться, скляними кульками і бурульками. І їй свято під боком, і нам більше простору у кімнаті. Ще й переживати не доедеться  з приводу безпеки дитини та тварин.

Інна Леонідівна закопилила губу, образилася. Сказала, що у своєму домі якось сама розбереться, що їй купувати, що прикрашати і де все це розміщувати. Чоловік у мене між двох вогнів – визнає мою правоту, але не може нічого сказати мамі в її оселі, тому ні в що не втручається і чекає, коли все саме якось вирішиться. Тільки я сумніваюся, що воно вирішиться сама.

Якщо свекруха не передумає, то я з дитиною поїду на свята до своїх батьків, я не хочу щоразу хвилюватися, що малий може пошкодитися іграшками, ризикувати здоров’ям своєї дитини я не збираюся і сподіватися на краще теж. Цікаво мені, чию сторону при такому розвитку подій займе чоловік.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

You cannot copy content of this page