fbpx
життєві історії
Вирішили ми з чоловіком Миколою і донечкою переїхати з Черкас ближче до Києва. Біля столиці перспектив більше, з робою легше, заробітки суттєвіші. Приїхали нарешті, орендували квартиру. Чоловік заспокоював і казав, що все буде добре, влаштуєшся, мовляв, на роботу – і вже буде ніколи думати про своє місто і про рідних. Що мені потрібніше – рідне місто чи чоловік

Вирішили ми з чоловіком Миколою і донечкою переїхати з Черкас ближче до Києва. Біля столиці перспектив більше, з робою легше, заробітки суттєвіші.

Дуже чекали переїзду, збирали гроші, я була щаслива, коли ми нарешті все підготували поїхали. Було так цікаво подорожувати машиною, зупинятися у різних містах.

Приїхали нарешті, орендували квартиру. Цілий місяць ми відпочивали, а потім чоловік знайшов роботу у місті поблизу Києва, у Броварах. Переїхали ми туди і почали жити у цьому райцентрі.

Ішов час, а мені все більше й більше хотілося повернутися назад до нашого міста, швидше навіть до нашого з донькою. Чоловік народився в києві, а я та дочка – у Черкасах. Я стала шалено сумувати за нашим таким рідним містом, де залишилися всі родичі та друзі.

До речі, Микола працює, дочка в садочку, я домогосподарка. Почала шукати роботу, і окрім як продавцем або касиром із  вимотуючим графіком влаштуватися нікуди, а чоловік проти мого такого графіка. Я не поспішала, постійно переглядала вакансії, але нічого вартого уваги так і не було.

Я так само сумувала за рідним містом. Колі говорила, що із задоволенням повернулася б назад. Я зрозуміла, що мені не подобається це місто, воно для мене чуже. Чоловік заспокоював і казав, що все буде добре, влаштуєшся, мовляв, на роботу – і вже буде ніколи думати про своє місто і про рідних. Що треба потерпіти, наступного літа ми поїдемо до Черкас, і на море обов’язково поїдемо, бо він заробляє непогано.

Роботу я так і не можу знайти, а зараз не хочу. Хочу повернутись назад, додому. Поговорила з чоловіком, а він взагалі іколи не хоче туди повертатися. Сказав, що якщо я хочу назад, то це значить остаточна крапка в наших стосунках. Я їду з дитиною до Черкас, адже дитину йому не залишу, а він залишається в цьому місті.

Я не хочу залишати його, краще б усі разом ми повернулися додому. Ми з чоловіком вже якось розходилися, з причин різних життєвих позицій, але потім зійшлися. Зійшлися лише через дитину та переїзд.

Не знаю, що робити. Чекати, поки поїдемо на море? Але думаю, що я так само хотітиму повернутися до рідного міста, навіть там. І вийде, що я лише відтягувала час, а Микола упустить шанс залишитися біля Києва, де йому добре і він хоче залишитися назавжди. Не знаю, як діяти у цій ситуації. Що мені потрібніше – рідне місто чи чоловік?

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com