Виявилося, що інша жінка мого чоловіка – це наша няня. Він її, дякувати йому, одразу звільнив, тому моя історія з гарним закінченням, а як там буде далі – час покаже, поки що так.
Коли я виходила заміж за свого чоловіка Романа, була впевнена, що шлюб виправдає всі очікування. Рома майстер на всі руки, освічений, з почуттям гумору, привабливий. У шлюбі ми вже 6 років, маємо чудову дочку Василинку, яку любимо всією душею.
Рома багато працює, не може сидіти без діла, завжди шукає спосіб отримати більше, якщо є така можливість, забезпечити краще нашу родину. Після декрету я теж не збиралася сидіти вдома, для мене це нудно, хочеться бути не лише дружиною та мамою, а й добрим фахівцем у своїй справі.
Довго не думаючи, я повернулася на роботу, а для доньки ми найняли няню. Не вдаючись до допомоги агентства, я вирішила сама вибрати людину, якій зможу довірити свою дитину. З кількох кандидатів мені сподобалася охайна дівчина, з вищою освітою та наявністю досвіду роботи у відповідній сфері.
Отже,домовившись про час і гонорари, спочатку нового тижня вона почала працювати. Жодних нарікань на неї у нас не було, вона чудово справлялася зі своїми обов’язками, чоловік теж наголосив на цьому. Але на одну вирішену проблему приходить нова. Я помітила, що Рома зраджує мені, а зрозуміла я це з дуже простих причин.
З ним не говорила, не було сенсу, просто чекала на момент, коли таємне стане явним. І стало. Вибачити чи розлучитися і залишити дитину без батька? така дилема переді мною постала. Я не хочу руйнувати нашу родину. Рома дуже любить Василику, а вона – його.
Довелося переступити через себе і пробачити чоловіка заради дитини та зберегти шлюб. Коли в людини є дитина, то її комфорт і подальше життя важливіші за будь-яку гордість. Якщо я розлучуся, у дочки не буде повноцінної сім’ї і тата, який її обожнює.
Та й ця зрада була спонтанною, разовою. Якби він закохався в іншу, тоді була б велика проблема. А тут він її одразу ж звільнив, коли правда розкрилася. Дітям потрібен батько і якщо жінка мудра, то вона заплющить очі на невірність чоловіка. Може це був легкий флірт і не більше. Забудьте зраду і не згадуйте її ніколи.
Принаймні, я так зробила. Але точно знаю одне: випаде мені така нагода – я відплачу чоловіку тією ж монетою, от тільки він про це не дізнається.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Людмила Іванівна після нашого з Михайлом весілля вела свій контроль виключно через сина. Мене вона сильно не чіпала. Особливо це було помітно, коли на світ з’явився наш синок Тимур. Але після того, що витворила свекруха, я боюся любої тіні, коли гуляю коляскою в парку чи на вулицях. Я була в подиві. Старша жінка, і щоб на таке піти!
- Цього місяця Світлана повідомила мені, що розлучається. Я хотіла їй допомогти. Я запросила дочку на обід, сподіваючись, що вона зможе довіритися мені й відчує полегшення. Я хотіла її втішити. Але вона, здається, зовсім не чекала від мене допомоги. – Зі мною все добре. Я не розумію, чому ти продовжуєш так зі мною поводитися, – сказала вона мені ображено
- Я була при надії, а грошей на оренду не було, тому ми й переїхали жити до свекрухи. В той час, як лікарі просили берегтися, Ірина Степанівна повторювала, що цікавий стан не недуга. А коли дізналася, що в день “Х” чоловік буде поруч зі мною, взагалі з котушок злетіла. – Хто таке чоловіку показує? Це ж зовсім без розуму треба бути!
- Діти росли, батьки чоловіка їх нормально виховували. Але з якого дива нам взагалі там жити? Вона давно вже в оренді і з неї нам щомісяця капає непогана сума, яку не соромно витратити на якісь свої цілі. А будинок, це будинок. Його ми будували для себе. Він чудово підійшов би навіть для нас п’ятьох і навіть зять би не почував себе там утисненим. Свати як води до рота набрали. Ми купили м’яса для шашликів, закусок, гарно облаштували двір
- Виникло серйозне непорозуміння з дочкою. Скільки можна! Так, мені 67, я збираюся заміж, виселити квартирантів зі своєї квартири та переїжджати туди з Романом. Я виконую обов’язки домробітниці та няні і при цьому не отримую жодної віддачі натомість