fbpx

Взагалі вважаю, що в такій невістці немає сенсу ніякого! Ну хіба це жінка й мама? Не вилазить з того екрану ноутбуку, він з нею і в спальні, і на кухні. А це зайшла до них, коли син після зміни був, і таке побачила, що ну вже просто ні у які ворота! Відчуваю, буде у мене з сином серйозна розмова

У мене є прекрасний син Микола, виростили ми його з чоловіком чудовою відповідальною людиною, не дарма він і став рятівником. Чоловік мій вже на небі, але гадаю, він і звідтіля пишається Миколою.

Так ось, одружився син не рано, бо навчався, кар’єру будував, зараз на керівній посаді у своєму відділені служби. У 35 років він зустрів цю Віолету, їй 26 було на той момент. чотири роки вони вже разом, мають донечку, мою онучку Софійку.

Живуть син і невістка окремо від мене, син ще до весілля придбав собі двокімнатну квартиру, куди й привів молоду дружину. Я мешкаю в сусідньому районі нашого мвста, але в гості до Миколи заглядаю частенько – я дуже люблю сина і Софійку, маю їх бачити.

Але не можу того ж сказати на жаль про невістку. Віолету цю і берегинею домашнього вогнища не можна назвати, як на мене. Вона працює давно віддалено програмістом чи ще там кимсь, які статті наче ще пише і заробляє цим буцімто не погано.

Але хіба функція жінки в родині у зароблянні грошей? У сина мого гарна зарплата, він навіть мені допомагає, так що вони б не бідували, якщо б ця Віолета менше працювала або й зовсім займалася тим, чим варто займатися нормальній жінці – домом, дитиною, чоловіком, загалом родиною, готувати, прибирати.

А ходити салонами краси чи користуватися послугами помічниці-прибиральниці, як це робить Віолета, зовсім не обов’язково. Вона молода й гарна й так, і син її любить і любить аж занадто. Я це точно знаю. ось самі посудіть.

Я не раз бачила, як Микола, який працює добу через три, цілими днями займається донечкою, водить її на гімнастику й англійську, грається з нею, годує. Щось готує в ті дні, коли він вдома. А Віолета працює!

У мене просто слів бракує, чесно кажучи. Взагалі вважаю, що в такій невістці немає сенсу ніякого! Ну хіба це жінка й мама? Не вилазить з того екрану ноутбуку, він з нею і в спальні, і на кухні. Якщо й відривається від нього – то для прогулянки чи походу в салон або спортзал.

Ну а це вже я таке побачила, що ну вже просто ні у які ворота! Зайшла до них оце кілька днів тому, коли син після зміни був, і таке побачила! 9 ранку, невістка ще спить, бо вона бачте, допізна працювала, Софійка мультики у себе в кімнаті дивиться – а син – тільки уявіть – вареники ліпить!

Наліпив вже багато, різних, частину в морозилку складає, а частину – варить на сніданок, одні з сиром для віолети й Софійки, і з капустою – для мене, бо ж Коля знав, що я зайду. Звичайно, я залишилася, поснідала, але все в мені просто кипіло.

 Відчуваю, буде у мене з сином серйозна розмова, бо це вже нікуди не годиться! Чоловік має бути чоловіком, а не вареники, вибачте, ліпити у вільний час. І нагородив же хтось нас цією Віолетою, де вона тільки взялася.

Передрук без посилання заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.

You cannot copy content of this page