У мене є прекрасний син Микола, виростили ми його з чоловіком чудовою відповідальною людиною, не дарма він і став рятівником. Чоловік мій вже на небі, але гадаю, він і звідтіля пишається Миколою.
Так ось, одружився син не рано, бо навчався, кар’єру будував, зараз на керівній посаді у своєму відділені служби. У 35 років він зустрів цю Віолету, їй 26 було на той момент. чотири роки вони вже разом, мають донечку, мою онучку Софійку.
Живуть син і невістка окремо від мене, син ще до весілля придбав собі двокімнатну квартиру, куди й привів молоду дружину. Я мешкаю в сусідньому районі нашого мвста, але в гості до Миколи заглядаю частенько – я дуже люблю сина і Софійку, маю їх бачити.
Але не можу того ж сказати на жаль про невістку. Віолету цю і берегинею домашнього вогнища не можна назвати, як на мене. Вона працює давно віддалено програмістом чи ще там кимсь, які статті наче ще пише і заробляє цим буцімто не погано.
Але хіба функція жінки в родині у зароблянні грошей? У сина мого гарна зарплата, він навіть мені допомагає, так що вони б не бідували, якщо б ця Віолета менше працювала або й зовсім займалася тим, чим варто займатися нормальній жінці – домом, дитиною, чоловіком, загалом родиною, готувати, прибирати.
А ходити салонами краси чи користуватися послугами помічниці-прибиральниці, як це робить Віолета, зовсім не обов’язково. Вона молода й гарна й так, і син її любить і любить аж занадто. Я це точно знаю. ось самі посудіть.
Я не раз бачила, як Микола, який працює добу через три, цілими днями займається донечкою, водить її на гімнастику й англійську, грається з нею, годує. Щось готує в ті дні, коли він вдома. А Віолета працює!
У мене просто слів бракує, чесно кажучи. Взагалі вважаю, що в такій невістці немає сенсу ніякого! Ну хіба це жінка й мама? Не вилазить з того екрану ноутбуку, він з нею і в спальні, і на кухні. Якщо й відривається від нього – то для прогулянки чи походу в салон або спортзал.
Ну а це вже я таке побачила, що ну вже просто ні у які ворота! Зайшла до них оце кілька днів тому, коли син після зміни був, і таке побачила! 9 ранку, невістка ще спить, бо вона бачте, допізна працювала, Софійка мультики у себе в кімнаті дивиться – а син – тільки уявіть – вареники ліпить!
Наліпив вже багато, різних, частину в морозилку складає, а частину – варить на сніданок, одні з сиром для віолети й Софійки, і з капустою – для мене, бо ж Коля знав, що я зайду. Звичайно, я залишилася, поснідала, але все в мені просто кипіло.
Відчуваю, буде у мене з сином серйозна розмова, бо це вже нікуди не годиться! Чоловік має бути чоловіком, а не вареники, вибачте, ліпити у вільний час. І нагородив же хтось нас цією Віолетою, де вона тільки взялася.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Три роки тому від мене пішов до іншої чоловік. Я з двома дітьми відмовилася від аліментів але залишилася в квартирі свекрухи. В цьому ж будинку живе нездоровий старший брат колишнього чоловіка. Вчора прийшла Антоніна Василівна. Або я зголошуся на її умову, або збираю з дітьми речі
- Що я тільки не робила, під яким приводом не старалася завести розмову, дочка мене навіть слухати не хоче. Анна переконана в тому, що сходивши до РАЦСу з іншим чоловіком я зрадила батька. Але ж я не можу все життя носити чорну хустину. Лише старша дочка знайшла до Анни доріжку, після чого все розповіла мені. Боюсь, добром це не закінчиться
- І тоді мама покликала нас з братом на серйозну розмову. Вона змогла сплатити собі дорогу, а решту поділила між нами з братом. І поїхала на роки доглядати старих синьйорів. Наступного дня після того, як я дізналася, що чекаю дитину, мама оголосила нам з братом про те, що вирішила повертатися. Квитки вже куплені, тож чекайте, діти дорогі. І це була хороша ідея, що я не взяла з собою чоловіка, так він не побачив моїх сліз
- Я ще не заміжня, без діток. Кілька років тому виїхала з нашого селища на Херсонщині в Київ. А минулого року довелося забрати до себе в орендовану квартиру маму й тата, самі розумієте, чому. Вже сім місяців я віддаю батькам половину зарплати, а сама живу фактично у злиднях, більше немає сил
- Декілька місяців тому Олена почала жалітися, що Андрійко відстає в англійській. Всі її натяки йшли до того, щоб я помагала їй в оплаті репетитора. Я погодилася, це ж мій рідний онук. Але нещодавно я задумалася про наступне. Раз, а то і два рази в місяць, в моєї Оленки міняється колір манікюру. Я коли в своєї сусідки дізналася ціну цієї процедури, мало зі сходової клітки не звалилася. Виходить, дочка мене обманює!