Вже 12 років я із сім’єю мешкаю в Німеччині, в Мюнстері. Ми тут непогано облаштувалися, навіть купили власне житло. Діти задоволені, чоловік також. Додому повертатися не плануємо, бо тут у нас бізнес, на який йде багато часу та сил.
Мама моя залишилася вдома. Переїжджати в неї немає жодного бажання навіть зараз, коли в Україні все це діється. Мама теж свого часу працювала закордоном. Каже, що їхати кудись просто немає сил та й енергії. У фінансовому плані, дякувати Богу, все добре: є великий, просторий будинок, який вони з батьком будували кілька років. Автомобіль, навіть невелика ділянка землі.
Але батька не стало минулого року і тепер у мами почалася нудьга. Нікуди не виходить, не хоче зустрічатися з подругами, яких у неї залишилося не так багато.
Мама останнім часом постійно жаліється на поганий настрій і внутрішню порожнечу. І я її розумію. Жінці у її віці складно самій, та ще й у такому величезному приміщенні. Постійно чути лише відлуння власного голосу.
Вона не хоче заводити свійських тварин, знайти собі хобі. Раніше в неї в планах було доглядати за городом, але тепер навіть до цього інтерес просто вичерпався. І я зовсім не знаю, що з цим робити.
Сестра живе у місті на іншому кінці країни. У неї свої турботи і переїжджати вона не хоче, хоча в тому будинку їм було б дуже просторо.
Інших родичів у мами немає. Вона кілька разів натякала мені про те, що непогано б, якщо хоч онуки приїжджали відвідувати бабусю. Але мої діти надто зайняті собою та друзями, та й час зараз не той, щоб кататися в Україну.
Я намагаюся якнайчастіше дзвонити і підбадьорювати маму по відеозв’язку. Але сама розумію, що це мало чим допомагає. Просила сестру допомогти, але в неї повно своїх проблем, вона про це прямо говорить. Чи правильно це? Ну не мені судити.
Я не знаю, що мені робити в цій ситуації. Маму дуже шкода насправді, але варіантів взагалі немає ніяких. У соцмережах я знайшла мамину сусідку. Вона непогана жінка, теж живе сама через три будинки від маминого.
Попросила я Галину Петрівну час від часу приходити до мами, за невелику фінансову винагороду. Може, хоч це допоможе.
Мамі, звичайно, нічого не кажу, щоб не ображалася. Ось у такому світі ми тепер живемо: допомогти їй особисто я не в змозі. Порадьте, може, ви. Як би ви вчинили на моєму місці? Повторюся: свою маму я люблю, але виїхати з Німеччини немає жодної можливості, навіть найменшої. А вона не хоче до нас. Дякую, що вислухали.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, ibilingua.com.
